Чому АЧС коштує так дорого для свиногосподарств?

Неодноразово говорилося про те, що африканська чума свиней «б’є по кишені» свинарів. Це дійсно так. Чому хвороба коштує так дорого, розбирався аналітик з питань аграрного бізнесу ЄБРР Василь Говгера під час Міжнародної конференції «Африканська чума свиней: підвищення обізнаності про ризики та шляхи їх зменшення».

Експерт пояснив, що втрати від АЧС розділяють на прямі та непрямі. До перших відносяться: вартість тварин, знецінення капітальних інвестицій, вартість на додаткове зберігання (або термічну обробку) фуражного зерна, втрати через неможливість ведення бізнесу, вартість протиепізоотичних заходів (відбір зразків та аналізи, забій, дезінфекція, утилізація тварин, дез. бар’єри тощо). Непрямі — глобальніші:

• компенсаційні витрати;
• зниження інвестиційної привабливості сектору;
• збільшення ризиків та вартості фінансових ресурсів;
• зниження продаж та цін на свинину;
• збитки переробників та виробників кормів;
• обмеження експорту свинини та кормових культур.

Аналітик зауважив, що витрати на боротьбу з АЧС на різних рівнях (у дикій фауні, присадибних та промислових господарствах) варіюють.

«Найбільше „дістається“ великим свинокомплексам. Втрати сягають більше 250 тис. доларів. А якщо врахувати і знецінення капітальних інвестицій (як на „Калиті“) — це мільйони доларів.

Ситуація погіршується тоді, коли у трикілометрову карантинну зону потрапляє підприємство, при чому не обов’язково свинарське. Наприклад на господарства, які зберігають фуражне зерно, поширюється заборона транспортування сировини», — поділився пан Говгера.

Міжнародна конференція «Африканська чума свиней: підвищення обізнаності про ризики та шляхи їх зменшення» стала підсумком однойменного проекту, який діяв в Україні за підтримки та сприяння Уряду Японії, Європейського банку з реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Сільськогосподарської та продовольчої оргнізації ООН (ФАО). До співпраці долучилася й Асоціація свинарів України.