Свинарство — прибутковий бізнес

Мета свинарства як бізнесу — отримати максимальний прибуток від реалізації виробленого продукту у вигляді молодняку свиней нежирних кондицій вагою 105–110 кг товарними партіями, що дозволяє отримати максимальну реалізаційну ціну. Товарна партія в Україні складає кількість, кратну 60 головам, і залежить від ємності скотовоза, наприклад, 60-120-180-240 голів. Отже, ферма повинна реалізовувати через кратні проміжки часу партії свиней, кратні 60-ти головам. Найважливішим показником, на який в першу чергу звертають увагу спеціалісти-свиноводи всього світу, — це вік свині при досягненні 105-ти кілограмової живої маси. Чим менший вік, тим вища економічна ефективність ведення галузі.

Обумовлено це тим, що до 6-ти місячного віку (якою б не була жива маса свиней на цей момент) приріст живої ваги забезпечується за рахунок кісткової та м’язової тканини, а при досягненні цього вікового порогу приріст формується за рахунок жирової тканини. Енергетична ємність росту жирової тканини майже у 2,5 рази вища, аніж у м`язової, відповідно збільшуються і витрати кормів на одиницю приросту. Крім того в цей період сповільнюються темпи росту тварин, а витрати на підтримуючу годівлю збільшуються. До того ж ринкова ціна на м’ясну свиню на 15–20% вища у порівнянні із м’ясо-сальною.

Для того, щоб у 6-ти місячному віці отримати свиню живою масою 105–110 кг потрібно мати середньодобові прирости на рівні 580 г. Для різних періодів росту та розвитку свиней ці показники різні:
— від народження до 28 діб — 260 гр.
— від 29 до 90 діб — 450 гр.
— від 90 до 180 діб — 780 гр.

Досягнути таких показників при чистопородному розведенні дуже важко, а в дрібнотоварних господарствах практично не можливо. З цієї причини у промисловому свинарстві використовують гібридизацію, вона забезпечує збільшення показників продуктивності тварин як мінімум на 15%. Класичною схемою гібридизації є трьох порідне схрещування, яке забезпечує використання двох рівнів гетерозису. На першому етапі схрещують свиноматок породи Велика Біла з кнурами породи Ландрас і отримують гібридних свиноматок F1, які за рахунок гетерозисної сили мають кращі материнські якості: багатоплідність та крупно плідність, а також молочність, вищу на 15–20% у порівнянні із вихідними породами. На практиці доведено, що поросята, народжені із живою масою 1,2 кг і більше, мають здатність до виживання більше 90%, 1 кг — 80%, 0.8 кг — 60%, 0.6 кг — 40% і менше. На другому етапі маток F1 парують із кнурами спеціалізованих м’ясних порід, в класичній схемі це кнурі порід Дюрок або П’єтрен. Крім того, в сучасному свинарстві в якості батьківської форми використовують спеціалізовані синтетичні лінії, так звані «термінали».

Надзвичайно важливу роль в досягненні 105-ти кілограмової ваги молодняку свиней в 6-ти місячному віці відіграє годівля. Кожен період розвитку і фізіологічного стану тварин має забезпечуватися відповідним рівнем годівлі, максимально наближеним до їх потреб. Сучасне високоприбуткове свинарство не можливе без якісних повно раціонних комбікормів. В умовах промислового виробництва використовують від 7 до 10 рецептів повнораціонних комбікормів і тому важливим елементом саме для промислового свинарства є можливість виготовляти їх безпосередньо в господарстві на базі наявних дешевих зернових компонентів з додаванням до них навіть дуже дорогих на перший погляд білкових та мінерально-вітамінних добавок.

Для того, щоб отримувати прибутки від свинарства важливо створити належні умови для утримання маточного поголів’я та свиней на відгодівлі. Новонароджені поросята до 20-ти денного віку не мають власного механізму терморегуляції. Температура їхнього тіла в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища, тому температура в приміщенні, де проводиться опорос, в перші тижні життя поросят повинна бути в межах 26–28°С. Комфортна температура для лактуючих свиноматок, які в цей період виділяють дуже багато тепла, становить 16–18°С, тому слід подбати про відвід тепла від її тіла. Для поросят у перші два тижні життя повинен бути створений локальний об’єм з підігрівом температурою близькою до 36°С. Бокси для опоросу потрібно устаткувати спеціальними станками, які забезпечують комфортні умови для свиноматок і поросят, а також унеможливлюють травматизм і загибель поросят від придавлювання їх свиноматкою. Комфортні умови потрібно створювати і для інших вікових груп тварин. Станки на дорощуванні та відгодівлі свиней повинні мати достатню площу, обладнані годівницями з достатнім фронтом годівлі і мінімальним непродуктивним розходом кормів, сосковими напувалками, через які тварини забезпечуються чистою питною водою заданої температури, а в разі потреби медикаментозними розчинами для профілактики та лікування захворювань.

Стратегічне значення для ефективного ведення свинарства має ветеринарне забезпечення всіх без винятку етапів та складових технологічного процесу: закритий режим роботи ферми, побудова технологічного процесу по схемі пусто-зайнято, своєчасна кастрація кнурців, ектерпація хвостів та кликів, ін’єкції препаратів заліза, необхідні вакцинації, дегельмінтизації, дератизації і т.д. Невеликі свиноферми до 200 свиноматок, які працюють в режимі замкнутого циклу, з ветеринарної точки зору більш благополучні, аніж великі завдяки меншому мікробному тиску, що збільшується при збільшенні поголів’я на одиницю площі ферми та прилеглих територій.

За умов використання вище згаданих технологічних прийомів та методів витрати кормів на вирощуванні та відгодівлі свиней не перевищуватимуть 3-х кілограмів кормів на один кілограм приросту живої маси і не залежно від розміру свиноферми забезпечить високу прибутковість бізнесу.

Розрахунок ефективності виробництва тваринницької продукції потрібно проводити з урахуванням коефіцієнта оборотності обігових засобів, значна частина яких — заробітна плата, витрати на електроенергію, паливно-мастильні матеріали, транспортні послуги, послуги сторонніх організацій, ветпрепарати, покупні корми та багато іншого. Ритмічно працююче підприємство, яке на протязі місяця виробляє і реалізує певну стабільну кількість продукції (молоко, м’ясо в живій вазі, яйця), має коефіцієнт оборотності за рік близький до12-ти, тому рентабельність інвестицій у тваринництво потрібно розраховувати з урахуванням цього коефіцієнту.

ПРИКЛАД: Свиноферма виробляє в місяць 10 тон приросту живої маси, не має власних кормів, повна собівартість виробленого приросту (з урахуванням утримання основного стада та ремонтного молодняку) — 10 гривень за 1 кг, витрати на виробничі потреби за цей період — 100 тисяч гривень, реалізує отриманий приріст по 12 гривень за кілограм і отримує щомісячний дохід 120 тисяч гривень. Рентабельність інвестицій такої ферми від обороту (за місяць) складе 20%, а рентабельність за рік складе 240%, що означає: інвестуючи в обігові кошти 100 тисяч гривень за рік, інвестор отримує продукції на 1 млн. 440 тисяч гривень, а прибутковість цієї інвестиції становить 240 тисяч гривень.

Свинарство насправді може бути прибутковим навіть для тих господарств чи компаній, основним напрямом діяльності яких є рослинництво, а спеціалізація — вирощування зернових культур. За таких умов для початку потрібно чітко визначити кількість мало ліквідних дешевих зернових відходів, які фактично має кожне господарство від основного виду діяльності і які можна використати на корм тваринам. Цілком доцільно утилізувати такі відходи, вирощуючи свиней на м’ясо. Якщо ми приймаємо рішення на користь свинарства, дуже важливо зробити ретельні обрахунки:

1 — яку кількість молодняку свиней можна вигодувати, беручи до уваги кількість наявних кормів для утилізації;
2 — кількість поросят, яких потрібно отримати рівномірно на протязі року в одно або трьохтижневому циклі;
3 — кількість тварин (свиноматок та кнурів) основного стада для отримання розрахункової кількості поросят.

Після того потрібно провести ретельний аналіз інфраструктури, необхідної для утримання визначеної кількості поголів’я свиней, її ємність та відповідність сучасним вимогам, а також провести розрахунок інвестицій у створення такої інфраструктури або модернізації.

Ще один важливий момент, потрібно визначити кількість обслуговуючого персоналу і систему мотивації, остільки від якості виконання технологічних процесів робочими та менеджерами в значній мірі залежить кінцевий результат — прибутковість. Мають бути розроблені посадові інструкції для всіх категорій працюючих, визначена підпорядкованість та підзвітність працівників, а також встановлений порядок первинного обліку та документообігу.