Антибіотики, пробіотики чи пребіотики?
Доктор Тобиас Штейнер, | Антибиотики или натуральные стимуляторы роста? Поэтому данный тип натуральных кормовых добавок имеет большой потенциал. В кормовых рационах сельскохозяйственных животных в Западной Европе также широко используются подкислители, а использование пробиотиков увеличивается с каждым годом. Использование антибиотиков: стимуляторы роста или превентивная мера?
Использование фитогенных веществ |
Олександр Вернер, | В последнем столетии были широко распространены кормовые антибиотики, которые использовались как стимуляторы роста. Но, дело в том, что данные препараты имели ряд недостатков, таких, как, например, возникновение резистентностей болезнотворных бактерий, ослабление иммунитета животного и т.д. В связи с этим в 1969 г. SWANN-комитет и в 1997 г. WHO дали рекомендацию не использовать кормовые антибиотики, которые также используются в гуманной медицине. Первый запрет кормовых антибиотиков в Европейском Союзе был установлен в 1986 г. в Швеции. Это привело к повышению применения антибиотиков в терапевтических целях, но уже через 8 лет уровень использования снизился до уровня 1985 года. В 1996 г. в Дании все свиноводы согласились на добровольный запрет по применению Авопарцина, а в 2000 г. и всех остальных стимуляторов роста. При этом уровень использования антибиотиков в терапевтических целях незначительно повысился в связи с высокими стандартами по содержанию, кормлению и гигиене. Запрет кормовых антибиотиков во всем Европейском Союзе в хронологической последовательности: 1997 г. Авопарцин, 1998 г. Тилозин, Спирамицин, Вирджиниамицин, Цинк-Бацитрацин, 1999 г. Карбадокс и Олаквиндокс, 2006 г. Авиламицин, Монензин, Флавомицин и Салиномицин. Для прояснения ситуации в научной терминологии ниже приводится корректное использование научных понятий, т.к. очень часто их значение неверно. «Пробиотики — это вещества, состоящие из жизнеспособных микроорганизмов, которые используются как для питания человека, так и в рационах животных для достижения положительного эффекта по качественному и количественному составу кишечной флоры и/или изменения их иммунологического статуса» (FULLER, 2004 г.). Пробиотическими культурами являются штаммы лактобактерий, живые дрожжи и бактерии рода Bacillus. Лактобактерии используются в кормах с низким уровнем технологической обработки, к примеру, в таких, как рассыпные корма. Живые дрожжи часто используются в кормлении высокоудойных коров и не выдерживают термообработку сверх 65 °С. Бактерии рода Bacillus могут использоваться в гранулированных кормах. Иногда также встречается, что под названием «пребиотик» обозначают подкислители (органические кислоты) и аминокислоты, что является неверным. Комбинированные препараты из пробиотиков и пребиотиков называются синбиотиками. В свиноводстве Украины применение пробиотиков довольно широко распространено. В основном это препараты, которые используются после антибиотикотерапий в течение нескольких дней. Также есть хозяйства, которые используют во многих своих кормах пробиотики. Часто, это хозяйства с иностранными инвестициями, например из Дании, которые привыкли работать уже у себя на родине с пробиотиками. Мотивация к использованию кормовых антибиотиков-стимуляторов роста часто происходит из-за того, что их эффективность уже давно доказана и их применение было довольно широким в течение нескольких десятков лет, несмотря на их недостатки. Также среди пробиотиков существуют большие различия: это и слишком низкий уровень дозировки, что является недостаточным для проявления эффекта у животных, и отсутствие термостабильности или стабильности против желудочных кислот или желчных солей у многих из них. Поэтому следует учитывать эти факты до применения данных препаратов. Применение пробиотиков является целесообразным в связи с ожиданием потребителей получать более безопасную продукцию, кроме того во многих случая применение пробиотиков и пребиотиков является экономически выгодным. Например, во многих европейских странах была решена проблема с синдромом «Внезапной Смерти» свиноматок, вызванным бактерией Clostridium novyi. Это стало возможным только при помощи использования препарата на основе специфических штаммов Bacillus licheniformis и Bacillus subtilis. На вопрос что можно порекомендовать как альтернативу кормовым антибиотикам, трудно однозначно ответить! Часто требуется индивидуальный подход к каждому хозяйству. Можно порекомендовать использование пробиотиков для снижения риска синдрома ММА и также профилактики и терапии синдрома «Внезапной Смерти» для свиноматок. Основываясь на опыте кормопроизводства Германии, Дании и Голландии для обеспечения беспроблемного выращивания поросят в кормах комплексно используются следующие препараты: подкислители (с дозой чистой кислоты около 5 кг / тонну комбикорма!); ферменты, разрушающие клетчатку; фитазу для дополнительного снижения КСС (кислото-связывающая способность) кормов и пробиотики. |
Віталій Піотрович, | Проблемі необхідності зменшення використання антибіотиків як стимуляторів росту для тварин надавали підвищеної уваги ще з кінця минулого століття. Гострота проблеми постійно зростала в зв’язку з декларованою можливістю виникнення стійких до антибіотиків мікроорганізмів тварин, що може передаватись патогенним мікроорганізмам, які вражають людей. Зазначена проблема активно обговорювалась на різних рівнях і з 2006 р. в країнах Європейського Союзу та США передбачено заборону використання кормових антибіотиків, які застосовувались в субтерапевтичних дозах для стимулювання росту тварин. Вступ України в СОТ обумовив необхідність дотримання регламентованих цією організацією вимог при виробництві продукції тваринництва та експортуванні її за кордон. Проте необхідно чітко розуміти ціль застосування антибіотиків – з метою стимулювання росту (субтерапевтичні дози) чи з метою лікування захворювань (терапевтичні дози). Це пов’язано з тим, що, наприклад, в Данії та Швеції заборона застосування антибіотиків в субтерапевтичних дозах призвела до значного збільшення використання антибіотиків з терапевтичною метою, адже зросла кількість бактеріальних захворювань, особливо у поросят. Однак виробникам продукції тваринництва необхідно підвищувати рентабельність свого виробництва і в той самий час боротися із патогенними мікроорганізмами та грибами. Яка ж альтернатива кормовим антибіотикам? На сьогодні з метою підвищення приростів у тварин та для боротьби з патогенами пропонуються: На думку автора, заборона застосування кормових антибіотиків є абсолютно обґрунтованою. Слід визнати, що відновлення балансу мікрофлори кишечнику після тривалого застосування антибіотиків не завжди проводиться. Чи є готовий рецепт застосування різних препаратів зазначених вище? Напевно немає, в кожному конкретному господарстві в різних ситуаціях повинен бути індивідуальний підхід. Впевнений, що при правильному використанні корисними є як антибіотики, так і пробіотики з пребіотиками. Переконливо рекомендую після використання антибіотиків застосовувати пробіотичні та пребіотичні препарати, які нормалізують (відновлюють) корисну мікрофлору кишечнику, попереджують рецидивну колонізацію патогенами та позитивно впливають на показники росту тварин. |
Юлія Дворська, | Антибіотики — продукти мікробіологічного або хімічного синтезу, що пригнічують розмноження інших мікроорганізмів. Під дією антибіотиків число мікроорганізмів у кишечнику скорочується. При цьому знижується ризик розвитку захворювань, які викликає умовно-патогенна мікрофлора, зменшується активація імунної системи для боротьби с кишковими патогенами. При цьому, частина живильних речовин, які раніше споживалися кишковими мікробами та використовувалися для активації імунної системи (синтеза цитокинів, протеїнів гострої фази та ін.) дістається організму тварини. Тому ми спостерігаємо підвищення збереженості та продуктивності тварин. Однак застосування антибіотиків неминуче супроводжується й негативними явищами: знищенням корисної мікрофлори кишечнику, виникненням резистентності мікроорганізмів до дії антибіотиків, можливе накопичення антибіотиків у м’ясі та потенційна загроза здоров’ю споживача. Переваги АСР: Недоліки АСР: У пошуках альтернативи антибіотикам фахівці стали приділяти більше увагу пробіотикам і пребіотикам. Пробіотики — живі корисні мікроорганізми, які у нормі входять до складу кишкового біоценозу, але в недостатній кількості. При введенні в ШКТ пробіотичні мікроорганізми заселяють кишечник, витісняючи патогенні організми з кишкового епітелію, створюють необхідну кислотність, несприятливу для патогенов, виділяють деякі інші антимікробні фактори, поліпшують процеси травлення та підвищують імунітет. Пребіотики — нова група кормових добавок, до якої відносять органічні сполуки невеликої молекулярної маси (олігосахариди, органічні кислоти), похідні дріжджових кліток і т.д., що сприяють розвитку корисної мікрофлори та перешкоджають розвитку шкідливих мікроорганізмів (в тому числі, умовно-патогенної мікрофлори). Наприклад, мананнові олігосахариди клітинної стінки дріжджів діють як пастка для умовно-патогенної мікрофлори кишечнику, виводять їх із організму, стимулюючи, таким чином, розвиток нормальної мікрофлори. Органічні кислоти сприяють зниженню рН, створюючи несприятливі умови для життя патогенів та оптимальні для корисної мікрофлори. Тому в результаті ми знов спостерігаємо зростання продуктивності та зниження конверсії. Що обрати в якості альтернативи антибіотикам-стимуляторам росту? Питання складне. Про— або пребіотики в комбінації з ферментами для кращого перетравлення та зниження кількості субстрату для розвитку патогенної мікрофлори, я вважаю, можуть допомогти підтримати високу продуктивність тварин без АСР. |