Свинарство України: результати 2011-го, сподівання 2012-го

На жаль, у нашій країні яскраво вимальовується картина, яку можна описати словами іспанського диктатора Франко: «Друзям — усе, ворогам — закон». Не маю права говорити від імені всіх, але ми 2011-го року ніякої підтримки з боку держави не отримали. І все ж результатами року задоволені: по-перше, ми його пережили, по-друге, запустили маточник, розвинули відгодівлю, і все це працює успішно.

Таку «стратегію» запланували і на 2012-й рік: інвестувати, розширювати, рухатися вперед. Адже рух — це життя, а якщо зупинимося — одразу помремо. А далі — хтозна, можливо, доведеться збирати речі та їхати звідси... Життя покаже.

У свинарстві ситуація впродовж 2011-го року була більш-менш рівною. Розвиток галузі стримували лише коливання закупівельних цін на свиней у живій вазі. У січні вони були на рівні 12–14 грн за кг, що призвело до скорочення поголів’я — вперше за кілька останніх років. Уже в червні ціни зросли практично вдвічі — до 22–24 грн за кг, і хоча ситуація почала частково вирівнюватися, станом на 1 січня 2012-гороку тенденція нарощування поголів’я все ще має спадний характер.

Імовірніше за все, 2012-гороку галузь ніякої особливої допомоги з боку держави не отримає. Хоча позитивним є вже те, що уряд вніс зміни до Податкового кодексу щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Таким чином, тваринники, які здаватимуть м’ясо на переробку, матимуть шанс отримати відшкодування, адже тепер кошти від сплати ПДВ частково будуть поза бюджетом.

2011-гороку наше господарство не повністю, але все ж таки отримало часткове відшкодування відсоткової ставки за кредитами. І хоча передбачалося повне відшкодування, як у минулі роки, цього разу все відбувалося в ручному режимі: одним повернули, а іншим «не вистачило».

Незважаючи на те, що сільське господарство ніколи не буває легким, 2011-й рік загалом був для нас вдалим.

2012-го плануємо розширюватись і розвиватись. На жаль, в українському свинарстві немає спільного бачення перспектив. Кожен намагається потягнути ковдру на себе. На свинокомплексах відсутня чітка спеціалізація, вже давно традиційна для розвинених країн. Але ми сподіваємося, що галузь, якій ми присвячуємо свій час та кошти, зможе й надалі успішно розвиватися.

У минулому році наше господарство не отримувало додаткової державної підтримки, окрім, звісно, фіксованого сільгоспподатку і спеціального режиму по ПДВ.

Загалом 2011-йрік був нормальним: перше півріччя непростим з огляду на максимально високі ціни на корми й рекордно низькі на свинину, що зумовило мінімальну прибутковість. У другій половині року ціни стабілізувалися, і працювати стало більш-менш комфортно.

Одна з наймасштабніших цілей, яку плануємо досягти2012-го,— завершення і запуск біогазової установки. Крім того, у зв’язку з браком коштів вже кілька років поспіль переносимо реконструкцію племінного репродуктора на 2500 свиноматок. При цьому збираємося максимально залучити кредитні кошти і, можливо, стратегічного інвестора.

А якщо мріяти про державну підтримку 2012-го,то є надія на відшкодування відсоткової ставки — якщо, звісно, її залишать.

Наша держава кожного року обіцяє сільгоспвиробникам сприяння, але торік більшість задекларованих програм, як і багато обіцянок, влада не виконала. Офіційна причина — брак бюджетних коштів.

І все ж для нашої країни промислове виробництво свинини є перспективним: по-перше, внутрішній попит постійно зростає і залишається невдоволеним; по-друге, у зв’язку з різними екологічними, природними, соціальними факторами світові потреби у харчових продуктах зростають, що також має стати стимулом для виробників. Тим більше, що для експортноорієнтованого розвитку цієї галузі маємо ідеальні географічні умови.

Тому сподіваємося, що 2012-го року держава все ж таки розглядатиме свинарство не як джерело для додаткових стягнень, а як галузь, яка може збагачувати країну, зокрема і завдяки залученню іноземних інвестицій.

Для сільського господарства України 2011-й рік загалом був успішним: постійно нарощувався експортний потенціал, вдалося суттєво зменшити імпорт м’яса, зростали обсяги інвестицій та залучення кредитних коштів.

Основним регулятором стабільності на внутрішньому продовольчому ринку країни був Аграрний фонд, куди для потреб аграріїв було спрямовано 3,7 млрд грн.

Цього року тваринництво й надалі залишатиметься для нас стратегічно важливою галуззю. Плануємо розвивати його у трьох напрямках: великотоварні ферми, фермерські господарства та родинні ферми.

Розроблено новий підхід до ефективного використання коштів: збираємося скоротити шлях від держави до конкретного господарства, а також максимально ліквідувати зловживання, які ще мають місце. Цим самим хочемо добитися, щоб кожна гривня, яку господарство отримує від держави, ставала своєрідним мотиватором для залучення в аграрний сектор 3–4 грн інвестицій.