Українським свинарям треба навчитися жити з АЧС

Минулий рік завершився тим, що практично вся карта України «рясніла» відмітками про випадки африканської чуми свиней (АЧС). Виняток склали два регіони: Львівщина та Івано-Франківщина. Однак, 2017-й «виправив» ситуацію: за станом на 20 лютого на території Івано-Франківської області зареєстрували хворобу у дикого кабана.

Це означає, що в Україні залишилася лише одна область, Львівська, де ще немає «африканки». При цьому, щорічно кількість випадків африканської чуми постійно збільшується: в 2014-му — 16, у 2015-му — 42, в 2016-м — 91, а за січень і частину лютого поточного року — 43 випадки. Сучасні українські реалії такі, що обійти увагою тему африканської чуми свиней неможливо. Ця проблема справляє негативний вплив не тільки на галузь, а й на економіку країни в цілому. І важливо розуміти, що це наша даність.

Вірус «посилив» біобезпеку виробників

Прогнозувати подальший розвиток ситуації з АЧС практично неможливо. Але, як би там не було, навіть у найскладніших умовах потрібно продовжувати працювати. Так, це негатив, серйозний виклик для галузі, однак, і в ньому можна знайти позитив. Наявність «африканки» в країні змушує виробників максимально посилювати біобезпеку. Це означає, що не тільки збудник АЧС «не пройде», а й інші патогени не потраплять в господарство.

Ті, хто проігнорував правила біобезпеки, потрапили під «каток» хвороби Монтгомері. З 2016-му більшість випадків АЧС зафіксовано в присадибному секторі. Що стосується промислових господарств, в 2017-м постраждали близько 7 підприємств з поголів’ям 500-600 тис. свиней. Як уберегтися і не втратити бізнес? Рекомендація одна — сфокусуватися на біобезпеці.

Що з експортом?

АЧС — фактор, що впливає на експорт свинини. Саме смертельний вірус став для Росії приводом для відмови від української продукції в кінці 2014-го. У 2015-му вітчизняних свинарів вже чекало ембарго. Втім, ця заборона спрацював як пусковий механізм: виробники почали активно займатися розвитком експорту.

У 2015-му більше 96% експортованої свинини направляли в сусідню РФ, а частка інших країн-імпортерів була вкрай незначною. У минулому році географія зовнішніх поставок істотно розширилася. Звичайно, порівнювати обсяги відвантажень свинини і продукції свинарства (близько 3 тис. Т) з рекордними 27 тис. Т, які поглинала Росія, неможливо. Однак, ринки диверсифицировались.

Українська свинина в 2016 р поставлялася до Грузії, Вірменії, Гонконг, В’єтнам, Казахстан. Мали місце і «пробні» поставки м’яса свиней в Азербайджан і Південну Корею, а свинячих субпродуктів — на Гаїті, в Лаос і Анголу. Грузія стала лідером по закупкам живого поголів’я. Так, майже 8 українських виробників акредитовані там в якості постачальника Живка.

На жаль, нові ринки не змогли компенсувати втрату російського. Однак, знову знайдені покупці з різних країн згодом можуть стати «містком» для виходу на великі ринки (як Гонконг для потенційних поставок в Китай). Зрозуміло, для цього потрібні час і активна робота.

Радикальні методи

Сьогодні Держпродспоживслужба спільно з Мінагропродом і галузевими асоціаціями активно працюють над вирішенням проблеми розповсюдження африканської чуми свиней. Так, розроблено зміни до Інструкції по боротьбі з АЧС і підготовлений проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення заходів біологічної безпеки і збереження тваринництва в Україні». Ці документи передбачають упорядкування подвірного забою свиней, введення компенсації за збиток від АЧС як для домогосподарств, так і для товарних ферм (в залежності від рівня безпеки), підвищення відповідальності населення. Зокрема, мова йде про штрафні санкції за неідентифікованих худобу, перевезення тварин без супровідних документів тощо.

Те, що перераховані зміни позитивно вплинуть, безсумнівно. Але сама Інструкція по боротьбі з АЧС — це, перш за все, керівництво по проведенню оперативних, тактичних заходів. Важливий системний підхід, що реалізується через певні механізми. Він має на увазі систему контролю за ідентифікацією поголів’я у «присадибників», переміщенням тварин і продукції, організацією забою свиней, вирощуваних в приватних господарствах (на кооперативних бойнях або компаніями-інтеграторами і т.д.).

Звичайно, можна вдатися до радикальних методів боротьби — вакцинації або повної депопуляції свиней. Як вчинила свого часу на Кубі: з АЧС впоралися за 6 діб — просто знищили всіх сприйнятливих тварин. Зрозуміло, що для України такий метод дуже кардинальний і загрожує серйозною соціальною напруженістю. Адже для населення свинарство — один з найважливіших видів діяльності, в тому числі для підтримки рівня добробуту.

Втім, якщо виробництво для власних потреб перетворюється в бізнес, свинарі повинні працювати за законом: бути зареєстрованими як підприємці (суб’єкт підприємницької діяльності, сімейна ферма і т.д.), мати ідентифікаційні номери, переміщати і забивати тварин відповідно до вимог.

У будь-якому випадку, вітчизняні виробники повинні зрозуміти, що АЧС в Україні, на жаль, надовго. Отже, необхідно вчитися жити і працювати в непростих епізоотичних умовах. Тема африканської чуми свиней в Україні стане однією з ключових на ІХ Міжнародному конгресі «Прибуткове свинарство», який відбудеться 6 червня 2017 року виставковому центрі «АККО Інтернешнл».

За матеріалами Latifundist