«Закордонні» свині: АЧС завадила заробити додаткові 12 млн дол. США

Експортний доробок 2017-го

2017-й завершися із кращими показниками щодо експорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини, порівняно з 2016-м. Так, минулоріч за кордон поставили 4,9 тис. т м’яса свиней, сукупною вартістю понад 10,5 млн дол. США.

Щодо валютних надходжень за рахунок зовнішніх поставок свинини, у 2017-му вони зросли вдвічі, порівняно з роком раніше. А їх обсяги в натуральному вираженні збільшилися на 56%.

Валютні надходження за рахунок експорту свинини, 2015-2017 рр.

Основними напрямками відвантажень стали Грузія — трохи менше 60%, Гонконг — майже 20% та Казахстан — 9,5%.

Втім, минулорічний доробок не зіставний із рекордними обсягами експорту 2015-го. Тоді з України відвантажили понад 27 тис. т. А валютні надходження за рахунок експорту свинини уп’ятеро поступаються середньому показнику 2011-2015 рр. та втроє за натуральним вираженням поставок. Чому відбулося таке відчутне «просідання»?

Закриті ринки

Одна з найвагоміших причин послаблення зовнішньої торгівлі протягом 2016-2017 рр. — поширення африканської чуми свиней в Україні. Саме вона стоїть на заваді відкриття нових ринків та й посилення позицій на вже існуючих — під питанням. Так, у 2016-му від української свинини «відмовилися» одразу п’ять країн — сусідні Росія, Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія, а наприкінці 2017-го до цього переліку додалася ще й Угорщина.

Країни, які імпортують (зеленим) і відмовилися від української свинини (червоним) у 2016-2017-му роках

Звісно, найвідчутнішим для вітчизняних постачальників свинини було закриття ринку РФ. Проте звинувачувати лише поширення АЧС у цьому не варто, оскільки ця причина заборони носила переважно декларативний характер.

Щодо інших країн, то заборона ввезення свинини українського походження до Угорщини, Румунії та Білорусі майже ніяк не позначилося на експорті свинини. Наприклад, Білорусь блокує торгівлю з областями, де максимально активно шириться АЧС, але ця країна не була вагомим ринком збуту свинини для України, а з 2015-го свининою з нею не торгували.

Румунія та Угорщина — країни ЄС, на територію спів не були «відкриті» для української свинини. Водночас, трейдери хоча відзначають цікавіть цих напрямків, проте виключно через їх «іміджевість».

З іншого боку, втрата ринків Молдови та Вірменії була відчутнішою. У 2014-му Молдова була основним ринком збуту, на який припало майже 54% річних обсягів експорту свинини — майже 5 тис. т, сукупною вартістю понад 14 млн дол. США. Вірменія увійшла в трійку основних ринків збуту в 2016-му, куди протягом січня-серпня направили понад 0,6 тис. т свинини вартістю 0,93 млн дол. США.

Якби не було «африканки»

За умови, що «апетити» Молдови залишилися на рівні 2014-го року та Вірменії на рівні 2016-го, Україна змогла би реалізувати за кордон додаткові 6 тис. т свіжого, охолодженого чи мороженого м’яса свиней. Відповідно, за такі поставки можна було б отримати понад 12 млн дол. США.

У випадку з Молдовою, АЧС — не єдина причина, що ускладнює зовнішню торгівлю свининою. Хоча в країні спостерігається відчутний дефіцит власної сировини, місцеві тваринники налаштовані проти надходження імпортної свинини, не залежно від її походження. Наприклад, у відповідь на їх протести у 2016-му Мінекономіки Молдови підвищило імпортні мита на м’ясо-молочну продукцію з України.

Єдиний «товар», на експорт якого «африканка» не вплинула — живі свині, оскільки партії тварин забійних кондицій направляють лише до Грузії, яку поки не визнали АЧС-негативною. За 2017-й на «мандрівних» свинках українські виробники заробили понад 4,5 млн дол. США чи на 43% більше ніж роком раніше.