Крим «на замку»: чого чекати гравцям м’ясного сектору?

Не завжди те, що є виправданим для країни, добре для виробника. Цьогоріч зовнішня торгівля як ніколи слугувала значним ціновим важелем на ринку м’яса та м’ясопродуктів. За скрутної економічної ситуації і, відповідно, низької платоспроможності населення, внутрішній попит не підтримує, а навпаки — створює тиск на ціни. Деякі національні переробники у таких умовах майже повністю переключилися на зовнішні поставки, до яких в наявних обставинах варто віднести і кримський напрямок. Згідно оцінок Економічного дискусійного клубу, на торгівлю із тимчасово окупованою територією цьогоріч припаде п’ята частина загальних обсягів експорту. Це вагомо, особливо для м’яса свиней та ВРХ. Менше — для постачальників птиці.

Так за вісім місяців поточного року до Криму направили 12 та 16 тис. тонн м’яса та м’ясопродуктів із яловичини та свинини. Варто зазначити, що саме по свинині плановий річний ліміт вже фактично перевищено, зокрема і за рахунок більш ніж у півтора рази активнішої торгівлі із півостровом. Так із запланованих 30 тис. т м’яса та м’ясопродуктів зі свинини, що упродовж 2015-го мало надходити закордон, за дві третини року експортували 25 тис. т продукції, а очікувані поставки до Криму були на 6 тис. т нижчими за фактичні обсяги, що поставлялися упродовж січня-серпня. Втрата такого вагомого каналу збуту неодмінно посилить падіння цін.

Перші чутки вже ширяться серед гравців ринку: оскільки в заморожених та охолоджених м’ясних виробів термін реалізації обмежений, трейдери будуть вимушені реалізувати свою продукцію за «бросовими» цінами. А оскільки блокада Криму була оголошена безстроковою, це вплине і на подальшу активність закупівлі живця переробниками, а значить ще прискорить падіння цін.

З іншого боку, це зробить свого роду «відсів» у секторі, тож залишаться найвитриваліші. Проте і тим, хто «виживе», в першу чергу треба буде піклуватися про диверсифікацію зовнішніх каналів.

За матеріалами Агравері