Новий погляд на живі дріжджі як пробіотик для свиней
Геннадій Бондаренко, кандидат сільськогосподарських наук, доцент НУБіП України (Київ), науковий консультант ТОВ “Lesaffre Ukraine”
Категорія: Здоров’я стада та комфорт
14.09.2010
В суспільстві постійно зростає занепокоєння щодо використання антибіотиків як стимуляторів росту в тваринництві, які можуть призвести до появи нових, більш небезпечних патогенів людини і тварини, стійких до дії антимікробних препаратів. Незважаючи на недостатню кількість незалежних експериментальних даних, які б підтверджували цю теорію, в країнах Європейського Союзу впроваджено заборону на використання антибіотиків в кормах для сільськогосподарських тварин, зокрема свиней. В США на сьогодні не існує жодних обмежень щодо використання антибіотиків в свинарстві, проте багато дослідницьких центрів проводять пошук природної альтернативи антибіотикам в тваринництві. Декілька груп кормових добавок природнього походження, таких як пробіотики, олігосахариди, фітобіотики на основі екстрактів лікарських рослин, відкривають можливості повного або часткового виключення антибіотиків з програм вирощування свиней.
Існує декілька визначень поняття пробіотиків, і загалом до них відносять живі культури мікроорганізмів, які справляють позитивний вплив на організм хазяїна через покращення мікробного балансу кишечника. Крім того, вважається, що пробіотичні добавки можуть покращувати процеси травлення, стимулюють іммунітет та природну резистентність до ентеричних захворювань.
Переважна більшість пробіотичних добавок, що традиційно застосовуються в свинарстві, відноситься до бактеріальних препаратів, основаних на використанні як спороутворюючих мікроорганізмів (різноманітні штами Bacillus), так і висушених вегетативних клітин (штами бактерій видів Enterococci та Pediococci).
Разом з тим, з поміж відомих пробіотиків виокремлюється окрема група пробіотичних добавок на основі дріжджів Saccharomyces Cerevisiae. Слід відзначити, що вже протягом сторіч дріжджі з успіхом застосовувались для профілактики та лікування діареї та інших шлунково-кишкових розладів у людини, а також були відоми своїм позитивним впливом на здоров’я свійських тварин.