Використання ферментоутворюючих мікробів вигідне
Олександр Вернер, технічний директор компанії Biochem у країнах Східної Європи
Категорія: Годівля
16.08.2013
Для підвищення рентабельності відгодівлі свиней та максимального використання їх генетичного потенціалу слід використовувати актуальні концепти годівлі, що підходять до потреби і рівня продуктивності тварин. Крім того важливо використовувати можливості скорочення кормових витрат, що є основною частиною загальних витрат свиногосподарств.
У зв’язку з цим не втрачають актуальності препарати, які підвищують поживну цінність кормів та покращують їх конверсію. Недавні дослідження показали, що ферментоутворюючі мікроби підвищують засвоюваність протеїнів, що дозволяє заощадити на дорогих джерелах протеїну.
Можливість забезпечення високої продуктивності свиней із пониженим рівнем протеїну, нещодавно довели одним із досліджень, проведених в Кільському університеті імені Крістіана Альбрехта (Німеччина).
Управління мікрофлорою шлунково-кишкового тракту і вплив на засвоюваність кормів
З початку повної заборони антибіотичних стимуляторів росту в ЄС в 2006 р., особливо в годівлі молодняку, стало важливо використання кормових добавок як, наприклад, пробіотичних культур, що позитивно впливають на бажаний склад мікрофлори ШКТ і витіснення небажаних мікробів з нього. Пробіотики — це живі мікроби, які при використанні в достатній дозі, позитивно впливають на здоров’я організму господаря.
У зв’язку з тим, що спороутворюючі бактерії роду Bacillus не піддаються впливам зовнішнього середовища, вони можуть легше використовуватися в кормовиробництві. Це один з основних фактів, що вплинув на вигідніше використання спороутворюючих бактерій в тваринництві та птахівництві, у порівнянні з дріжджовими продуктами або лактобактеріями. Також мікроби штамів Bacillus licheniformis DSMz 5749 і Bacillus subtilis DSMz 5750 можуть виробляти в ШКТ тварини ферменти як, наприклад, протеази, амілази та ліпази і цим підвищуючи засвоюваність поживних речовин.
Численні дослідження, які проводили минулі два десятиліття, привели до спільного висновку, що із використанням ферментоутворюючих мікробів покращується надходження поживних речовин в організм, знижуються втрати ваги лактуючими свиноматками, а також підвищується збереженість поросят-сисунів. Крім того, більш ніж сорок досліджень на поросятах на дорощування показали покращення показників приросту та конверсії корму.
Новітні дослідження на свинях на відгодівлі з використанням ферментоутворюючих мікробів, показали що дана добавка економічно вигідна у використанні. Все частіше для свиней на відгодівлі використовують раціони зі зниженим рівнем поживних речовин. Тому можливості щодо поліпшення засвоюваності корму, допускають додаткову економію при обліку цього факту під час розрахунку раціону.
За останні два роки в Північній Німеччині провели кілька дослідів із годівлі свиней, які показали, що відгодівля свиней раціонами зі зниженою поживністю може бути вигідною. У останньому дослідженні, проведеному у Кільському університеті імені Крістіана Альбрехта, вивчали ефективність Bacillus licheniformis DSM5749 і Bacillus subtilis DSM5750 в годівлі відгодівельних свиней.
Дослідження
144 поросят (50% свинок і 50% кнурів; данська генетика, порода Дюрок) розділили на 3 групи. Їх розмістили у клітки по 2 голови. Всіх свиней зважували потижнево, індивідуально. Схема годівлі і раціони наближені до данських умов.
Тривалість відгодівлі поділили на дві фази (28–58 кг — дорощування, 58–112 кг та відгодівля). Тварини контрольної групи отримали типовий комерційний комбікорм (табл. 1).
| МДж ОЕ/кг | Кормова одиниця* | Сирий протеїн (%) | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Дорощування | 12,9 | 1,07 | 15,7 | ||
| Відгодівля | 12,8 | 1,05 | 15,7 | ||
| Лізин (g/kg) | Метіонін (g/kg) | Цистин (g/kg) | триптофан (g/kg) | Треонін (g/kg) | |
| Дорощування | 8,87 | 2,79 | 3,05 | 1,82 | 6,12 |
| Відгодівля | 8,97 | 2,80 | 3,37 | 1,84 | 6,28 |
Таблиця 1. Поживність комбікормів контрольної групи (підтверджені дані агро лабораторії LUFA-ITL)
* Данська кормова одиниця для свиней
Досліджувані групи № Т1 і Т2 мали у своєму складі на 1 кг корму 1,28×109 КОд. пробіотичної культури, що складається з бактерій роду Bacillus licheniformis DSM 5749 і Bacillus subtilis DSM 5750. У комбікормах для групи Т1 раціон був однаковий по поживності з раціоном контрольної групи. І комбікорми для групи Т2 рівень обмінної енергії знизився на 0,1 МДж ОЕ/кг і рівень протеїну на 0,5%.
Упродовж дослідження потижнево визначали рівень поїдання кормів в одному боксі (2 голови) і індивідуальний приріст. Також записувалися: падіж, захворювань і якість туші (метод FOM)в.
Високий рівень продуктивності навіть із раціоном зниженим за поживністю
Дослідження пройшло безпроблемно і із 100%-ою збереженістю тварин! В результаті показники продуктивності були високими. В середньому весь відгодівельний період поросята мали прирости не менші 1000 г на добу. Під час граверного періоду помітили відмінності у продуктивності але деякі не мали статистичної достовірності (табл. 2).
Таблиця 2. Показники продуктивності
| Контроль | T1 | T2 | |
|---|---|---|---|
| Середня | Середня | Середня | |
| Гровер <58кг живої ваги; тривалість фази: 35 діб | |||
| Гровер <58 кг; тривалість фази: 35 діб | 831 | 839 | 821 |
| Середньодобові прирости (гр) | 2,17 | 2,15 | 2,20 |
| Конверсія корму до приросту (1 :) | 45,7 | 45,6 | 47,0 |
| Фініш> 58; Тривалість фази (діб): | 1156 | 1190 | 1163 |
| Середньодобові прирости (гр) | 2,69b | 2,60a | 2,71b |
| Конверсія корму до приросту (1 :) | |||
| Весь период откорма (28 — 112 кг) | 1015 | 1037 | 1017 |
| Середньодобові прирости (гр) | 2,51b | 2,44a | 2,53b |
*—a,b: показники із різними індексами в одній стрічці мають статистичне стандартне відхилення
Під час фінішної фази відмітили поліпшення у групі Т1, тварини якої мали середньодобові прирости вищі на 34 г у порівнянні із контрольною групою, а також поліпшення в конверсії корму на 0,09 одиниць.
Показники якості туші не мали особливих поліпшень між групами за винятком приросту м’язової маси в групі Т1. Також розрахунок приросту м’язової маси і конверсії корму до приросту м’язової маси показав достовірні поліпшення в бік груп Т1 і Т2.
Таблица 3. Показники туш
| Контроль | T1 | T2 | |
|---|---|---|---|
| Середня | Середня | Середня | |
| Рівень м’язової маси в туші, % | 54,83 | 55,63 | 55,04 |
| Середньодобовий приріст м’язової маси, грам | 421b | 437a | 425b |
| Конверсія корму до приросту м’язової маси (1 :) | 6,00b | 5,63a | 6,01b |
*— a,b: показники із різними індексами в одній стрічці мають статистичне стандартне відхилення
Економічно та екологічно вигідно
Якщо за даними з цього досвіду підрахувати кількість спожитого азоту (у формі сирого протеїну), а також виділеного азоту на кожну тварину, то можна зробити висновок, що підвищення продуктивності в групі Т1 і споживання раціону з пониженим рівнем протеїну в групі Т2 скоротили викид азоту на 140 і 160 гр на тварину в порівнянні з контрольною групою.
| Виділення азоту в зовнішнє середовище складає 3,23 кг азоту на голову (контрольний показник) Різниця між контрольними даними та даними з групами Т1 та Т2 дорівнює 0,14 та 0,16 кг азоту на голову Коефіцієнт вмісту протеїну в азоті складає 6,25 Отже можна вираховувати, що можлива економія протеїну складає 6,25*0,14= 0,88кг та 6,25*0,16=1,0 кг протеїну!!! Для порівняння: 0,45 кг протеїну знаходиться в соєвому шроті!!! |
Таблиця 4. Розрахунок за споживання і виділення азоту в свинарстві
| Контроль | T1 | T2 | |
|---|---|---|---|
| Рівень азоту в кормі (г азоту на кг корму) | 25,12 | 25,12 | 24,32 |
| Споживання азоту (г азоту на голову) | 5296 | 5149 | 5168 |
| Утримання азоту в організмі тварини (кг на голову) | 2,07 | 2,06 | 2,10 |
| Виділення азоту в зовнішнє середовище (кг азоту на голову) | 3,23 | 3,09 | 3,07 |
Висновки
Дане дослідження показало, що за допомогою ферментоутворюючих мікробів можна досягти кращої продуктивності свиней. При цьому помітили тенденцію до поліпшення таких показників, як: конверсія корму, приріст ваги та рівень м’язової маси в туші.
За всіма показниками продуктивності не було помітили відмінностей між контрольною і дослідною групами, що приводить до висновку, що за допомогою Bacillus licheniformis DSM 5749 і Bacillus subtilis DSM 5750 можна компенсувати знижений рівень енергії і протеїну в кормі, так як дані види мікробів можуть виробляти ферменти, які поліпшують засвоюваність поживних речовин.
З іншого боку слід також зазначити, що повністю розкрити генетичний потенціал тварин, при використанні стандартного корму неможливо. Через це у групі Т1 помітили покращення показників продуктивності (в тому числі збільшення частку м’язової маси в туші) завдяки поліпшеній засвоюваності поживних речовин при цьому споживання протеїну із корму залишалося незмінним.
Рівень протеїну в данських кормах вже зараз знаходиться на низькому рівні і не допускає понижень. Але використання бактерій роду Bacillus допускає можливість скоротити введення в раціон дорогого джерела протеїну і цим скоротити цим вартість кормів. Також можна за допомогою цих бактерій поліпшити конверсію корму, підвищити показники продуктивності тварин і використовувати їх генетичний потенціал і цим підвищити прибуток в свинарстві.
