Вплив годівлі в лактаційний період на подальшу продуктивність свиноматок
Дженс-Ерік Зерран, менеджер з глобального технічного забезпечення (Данія)
Категорія: Годівля
28.11.2013
Продуктивність свиноматок часто вимірюють кількістю поросят, відлучених за рік. Хоча, щоб отримати точну оцінку, цього недостатньо. Потрібні результати за все продуктивне життя свиноматки. Щоб вони були максимальними, особливу увагу слід приділити годівлі та питанням менеджменту, які б дозволили розкрити генетичний потенціал тварини на повну. Мета цієї статті — дослідити, як раціон і стан здоров’я свиноматки впливають на її кондицію та продуктивність — показники, які значною мірою визначають собівартість виробництва.
Уже давно довели, що продуктивність свиноматки у кожному наступному репродуктивному циклі тісно пов’язана зі ступенем схуднення під час лактації. Зокрема, детально дослідили, як втрата кондиції пов’язана з довжиною інтервала між відлученням і початком еструсу. Одне з досліджень (Eissen et al, 2003), об’єктом якого стали 268 свиноматок, довело, що наступні гнізда свиноматок, які менше схудли під час першої лактації, значно більші (р ˂ 0,01) (таблиця 1). Крім того, з’ясували, що ймовірність продовження інтервалу між відлученням і початком еструсу суттєво зменшується (р ˂ 0,01), якщо свиноматка менше худне.
Таблиця 1. Як менші втрати ваги під час першої лактації впливають на продуктивність у наступному репродуктивному циклі (Eissenetal, 2003)
| Як менше схуднення (на 1 кг) впливає на розмір наступного гнізда (кількість поросят) | 1,28 |
|---|---|
| Як менше схуднення (на 1 кг) зменшує ймовірність довшого інтервалу між відлученням та еструсом (%) | 61 |
М’язові тканини чи шпик
Більшість дослідників пов’язують схуднення свиноматок із високою молочністю та продуктивністю, які спричиняють втрату жирових і м’язових тканин. Причому невідомо, зменшення запасів жиру чи м’язової маси, чи їх разом погіршує продуктивність свиноматки.
Результати кількох досліджень підтвердили, що тонкий шпик на момент відлучення (˂ 14 мм) негативно впливає на продуктивність свиноматки у наступному репродуктивному циклі. Так, під час одного з дослідів (Clowes et al, 2003), 36 свинок поділили на три групи і годували раціонами для лактуючих свиноматок із зрізним умістом протеїну, щоб стимулювати малу, середню та велику втрату м’язових тканин під час лактації.
З таблиці 2 видно, що значне схуднення свиноматок мало впливає на товщину шпику, хоча тісно пов’язане з втратами жирової та м’язової маси.
Таблиця 2. Вплив втрати м’язової маси під час лактації на кондицію свиноматки (Clowesetal, 2003)
| Втрата м’язової маси під час лактації | ||||
|---|---|---|---|---|
| Показники | Мала | Середня | Велика | Похибка |
| Схуднення під час лактації, кг | 12,9±2,3х | 16,9±2,4х | 28,4±2,1y | 0,001 |
| Товщина шпику, мм | 14,5 | 13,6 | 14,7 | |
| Розрахунок втрат під час лактації * | ||||
| М’язові тканини, кг | 2,1±0,47х | 2,9±0,49х | 5,0±0,49y | 0,002 |
| М’язові тканини (% від ваги на момент опоросу) | 6,9±1,55х | 9,2±1,62х | 15,8±1,44y | 0,003 |
| Жирова маса (кг) | 3,9±0,86х | 5,7±0,89х | 8,3±0,82y | 0,010 |
| Жирова маса (% від ваги на момент опоросу) | 9,4±2,09х | 12,9±2,19х | 18,0±1,95y | 0,035 |
x, y — різні надрядкові знаки вказують на суттєву різницю
* м’язову й жирову масу визначали за допомогою рівняння Віттемора та Янга (1989), в основі якого жива вага свиноматок і товщина шпику у точці Р2.
Аналіз складу молока на 20-й день лактації першопоросок (рисунок 1) довів, що вміст протеїну в молоці значно менший, якщо втрата м’язової маси середня чи велика. На практиці це стається тоді, коли свиноматок годують незбалансованими кормами, кормами з погано перетравним протеїном, чи коли споживання їх обмежують. Останнє часто має місце на початку лактації, оскільки склад і порції кормів для поросних і лактуючих свиноматок дуже різняться. Обмежувати доступ до кормів можуть також за станом здоров’я.
Рисунок 1. Уміст протеїну, жиру та лактози у молоці свиноматки-першопороски на 20 день лактації залежно від втрати м’язової маси впродовж лактації. Різні надрядкові знаки вказують на суттєву різницю — р ˂ 0,05 (Clowesetal, 2003)
Намагаючись з’ясувати, як втрата м’язової маси лактуючої свиноматки позначиться на довжині інтервалу між відлученням та еструсом (ІВЕ), Е. Clowes проаналізував результати шістнадцяти досліджень. Узагальнені результати на рисунку 2: якщо свиноматка втратила більше 16% м’язової маси, то ІВЕ стає довшим. Це значить, що схуднення та, зокрема, втрата м’язової маси погіршують продуктивність тварини (таких тоді вибраковують у першу чергу). Крім того, погана продуктивність негативно впливає на інші показники господарства: кількість опоросів на рік, кількість живонароджених поросят, відсоток ремонту, які разом визначають не тільки загальну продуктивність маточного стада, а і прибутковість підприємства.
Рисунок 2. Аналіз зв’язку між втратою м’язової маси та інтервалом між відлученням та еструсом (Clowesetal, 2003)
Щоб з’ясувати, як діє пробіотик на організм лактуючих свиноматок (його почали додавати в корми за два тижні до опоросу і згодовували упродовж усієї лактації), провели дослідження: 109 свиноматок і свинок поділили на дві групи — контрольну (корм без пребіотика) і дослідну (40 г пробіотика на тонну корму). Його результати в таблиці 3. Як бачите, завдяки пробіотику тварини худли значно менше.
Таблиця 3. Вплив додавання пробіотика у корми лактуючих свиноматок на їхні виробничі показники впродовж лактації та подальшу продуктивність
| Дослідна група | Контрольна група | |
|---|---|---|
| Кондиція | ||
| Втрата ваги (кг) | 15,3 | 18,8 |
| Товщина шпику в точці Р2 (мм) | ||
| Перший день після опоросу | 24,98 | 25,11 |
| На момент відлучення | 23,26 | 22,94 |
| Зменшення | 1,7 | 2,2 |
| Показники репродуктивної функції | ||
| Інтервал між відлученням і початком еструсу (днів) | 5,82 | 6,44 |
| Повернення в охоту (%) | 6,1 | 20,0 |
| Частота захворювання на ММА (%) | 5,7 | 13,0 |
| Склад молока (14 день після опоросу) | ||
| Жир (%) | 6,3 | 6,1 |
| Протеїн (%) | 4,7 | 4,5 |
| Показники продуктивності | ||
| Кількість відлученців на гніздо (голів) | 9,7 | 9,0 |
| Вага відлучених поросят (кг) | 8,4 | 8,0 |
Переваги використання пробіотика під час лактації:
- конверсія корму для відновлення втраченої свиноматкою під час лактації ваги (1 кг ваги: 5–7 кг корму);
- обсяги корму для поросних свиноматок, щоб відгодувати їх до оптимальної кондиції, на опорос (4 × 6 кг корму/кг приросту);
- кількість опоросів на свиноматку на рік (2,3);
- обсяги корму для поросних свиноматок, щоб відгодувати до оптимальної кондиції, за рік (24 кг корму/гніздо × 2,3 опороси на рік = 55 кг корму на свиноматку на рік)
Як доводять дослідження, менше схуднення та більша «збереженість» м’язової маси під час лактації покращують продуктивність свиноматок, склад та поживність їхнього молока, а також збільшують вагу поросят на момент відлучення.
Висновки
Якщо ви хочете покращити ефективність конверсії корму у свиноматок, зробіть так, щоб вони не худли під час лактації. Крім того, майте на увазі, що продуктивність тварин суттєво залежить від кондиції на момент відлучення. Схуднення продовжує інтервал між відлученням і початком еструсу, погіршує відсоток запліднюваності та збільшує частоту повторного повернення в охоту. Крім того, худа кондиція свиноматки на момент відлучення негативно впливає на розмір гнізда наступного опоросу, а значить, зменшує ваш прибуток.
