Вплив годівлі в лактаційний період на подальшу продуктивність свиноматок
Дженс-Ерік Зерран, менеджер із глобального технічного забезпечення (Данія)
Категорія: Годівля
07.05.2014
Продуктивність свиноматок часто вимірюють кількістю поросят, відлучених за рік. Одначе для точної оцінки цього недостатньо. Потрібні результати за все продуктивне життя свиноматки. Щоб вони були максимальними, особливу увагу слід приділити годівлі та менеджменту — адже це дозволить повністю реалізувати генетичний потенціал тварини.
Учені вже давно довели, що продуктивність свиноматки в кожному наступному репродуктивному циклі тісно пов’язана з тим, наскільки вона схудла під час лактації. Зокрема, детально дослідили, як втрата кондиції пов’язана з тривалістю інтервалу між відлученням й початком еструсу. Результати одного дослідження (Eissen et al, 2003), об’єктом якого стали 268 свиноматок, доводять, що наступні гнізда свиноматок, які менше схудли під час першої лактації, значно чисельніші (р ˂ 0,01) (таблиця 1). Крім того, вчені з’ясували, що інтервал між відлученням і початком еструсу суттєво зменшується (р ˂ 0,01), якщо свиноматка менше худне.
Таблиця 1. Як менші втрати ваги під час першої лактації впливають на продуктивність у наступному репродуктивному циклі (Eissenetal, 2003)
| Як менше схуднення (на 1 кг) впливає на чисельність наступного гнізда (кількість поросят) | 1,28 |
| Як менше схуднення (на 1 кг) скорочує інтервал між відлученням та еструсом (відсоток) | 61 |
М’язові тканини чи шпик?
Більшість дослідників пов’язують схуднення свиноматок із високою молочністю та продуктивністю, які спричиняють втрату жирових і м’язових тканин. Причому невідомо, що більшою мірою погіршує продуктивність свиноматки — зменшення запасів жиру чи м’язової маси. А може, те й те?
Результати кількох досліджень підтвердили, що тонкий шпик на момент відлучення (˂ 14 мм) негативно впливає на продуктивність свиноматки у наступному репродуктивному циклі. Так, під час одного з дослідів (Clowes et al, 2003), 36 свинок поділили на три групи і годували раціонами для лактуючих свиноматок із зрізним умістом протеїну, щоб стимулювати малу, середню та велику втрату м’язових тканин під час лактації.
З таблиці 2 видно, що суттєве схуднення свиноматок мало впливає на товщину шпику, хоча тісно пов’язане з втратами жирової та м’язової маси.
Таблиця 2. Вплив втрати м’язової маси під час лактації на кондицію свиноматки (Clowesetal, 2003)
| Втрата м’язової маси під час лактації | ||||
| Показники | Мала | Середня | Велика | Похибка |
| Схуднення під час лактації, кг | 12,9±2,3х | 16,9±2,4х | 28,4±2,1y | 0,001 |
| Товщина шпику, мм | 14,5 | 13,6 | 14,7 | |
| Розрахунок втрат під час лактації * | ||||
| М’язові тканини, кг | 2,1±0,47х | 2,9±0,49х | 5,0±0,49y | 0,002 |
| М’язові тканини (відсоток від ваги на момент опоросу) | 6,9±1,55х | 9,2±1,62х | 15,8±1,44y | 0,003 |
| Жирова маса (кг) | 3,9±0,86х | 5,7±0,89х | 8,3±0,82y | 0,010 |
| Жирова маса (відсоток від ваги на момент опоросу) | 9,4±2,09х | 12,9±2,19х | 18,0±1,95y | 0,035 |
x, y різні надрядкові знаки вказують на суттєву різницю.
* м’язову й жирову масу визначали за допомогою рівняння Віттемора та Янга (1989), в основі якого жива вага свиноматок і товщина шпику в точці Р2.
Намагаючись з’ясувати, як втрата м’язової маси лактуючої свиноматки позначиться на інтервалі між відлученням та еструсом (ІВЕ), Е. Clowes проаналізував результати шістнадцяти досліджень. Узагальнені результати на рисунку 1: якщо свиноматка втратила понад 16% м’язової маси, ІВЕ стає довшим. Це значить, що схуднення, і зокрема втрата м’язової маси, погіршують продуктивність тварини (таких тоді вибраковують першими). Крім того, погана продуктивність негативно впливає на інші показники: річну кількість опоросів, кількість живонароджених поросят, частку ремонту, які разом визначають не тільки загальну продуктивність маточного стада, а й загальну прибутковість підприємства.
Пробіотики — суттєва підтримка
Щоб з’ясувати, як на організм лактуючих свиноматок діє пробіотик з живою споровою культурою (його почали додавати в корми за два тижні до опоросу і згодовували впродовж усієї лактації), провели дослідження: 109 свиноматок і свинок поділили на дві групи — контрольну (корм без пробіотика) і дослідну (40 г пробіотика на тонну корму). Завдяки пробіотику тварини худли значно менше (таблиці 3).
Таблиця 3. Вплив додавання пробіотика у корми лактуючих свиноматок на їхні виробничі показники впродовж лактації та подальшу продуктивність.
| Дослідна група | Контрольна група | |
| Кондиція | ||
| Втрата ваги (кг) | 15,3 | 18,8 |
| Товщина шпику в точці Р2 (мм) | ||
| Перший день після опоросу | 24,98 | 25,11 |
| На момент відлучення | 23,26 | 22,94 |
| Зменшення | 1,7 | 2,2 |
| Показники репродуктивної функції | ||
| Інтервал між відлученням і початком еструсу (днів) | 5,82 | 6,44 |
| Повернення в охоту (відсоток) | 6,1 | 20,0 |
| Частота захворювання на ММА (відсоток) | 5,7 | 13,0 |
| Склад молока (14-й день після опоросу) | ||
| Жир (відсоток) | 6,3 | 6,1 |
| Протеїн (відсоток) | 4,7 | 4,5 |
| Показники продуктивності | ||
| Кількість відлученців на гніздо | 9,7 | 9,0 |
| Вага відлучених поросят (кг) | 8,4 | 8,0 |
Переваги застосування пробіотика під час лактації:
- менші втрати ваги (до 4 кг);
- конверсія корму для відновлення ваги, яку свиноматка втратила під час лактації (1 кг ваги: 5–7 кг корму);
- обсяги корму для поросних свиноматок, щоб відгодувати їх до оптимальної кондиції, на опорос (4 × 6 кг корму/кг приросту);
- обсяги корму для поросних свиноматок, щоб відгодувати до оптимальної кондиції, за рік (24 кг корму/гніздо × 2,3 опороси на рік = 55 кг корму на свиноматку на рік).
Як доводять результати дослідження, менше схуднення та більша «збереженість» м’язової маси під час лактації покращують продуктивність свиноматок, склад та поживність їхнього молока, а також збільшують вагу поросят на момент відлучення.
