Мікотоксини, небезпечні для свиней

Мікотоксини — токсичні хімічні речовини. Їх виробляють мікроскопічні грибки (плісені). Мікотоксини негативно впливають на здоров’я печінки, нирок і центральної нервової системи тварин, погіршують роботу їхньої імунної системи й антиоксидантний захист організму. Як мікотоксини небезпечні для свиней і як із ними боротися, дізнайтеся зі статті.

Вплив мікотоксинів на свиней

Свині дуже чутливі до мікотоксинів: вони погіршують загальний стан здоров’я та продуктивність товарного і племінного поголів’я, пригнічують імунну систему тварин, а інколи призводять до летального кінця.

У таблиці 1 наведено лише основні мікотоксини. Треба враховувати, що для різних видів тварин рівень токсичності також різний (велике значення при цьому має стан здоров’я).

У кормах рідко виявляють один вид мікотоксинів: кожен грибок одночасно продукує кілька видів. Тому можемо спостерігати ефект синергізму, коли різні мікотоксини в малих дозах разом створюють сильну негативну дію.

Методи боротьби

Нині є кілька методів боротьби з мікотоксинами:

• фізичні: очищення, вимочування, промивання, нагрівання, розчинення, розбавлення;
• хімічні: кислоти, окислення, луги, бісульфат, аміак, формальдегід, вітамін C;
• біологічні: ферменти; зв’язування: алюмосилікати, бентоніти, цеоліти, діатомеї, активоване вугілля, волокна люцерни.

Один із найбільш вивчених і ефективних методів боротьби з мікотоксинами — додавання адсорбентів у раціони свиней. Якісний адсорбент зв’язує мікотоксини в шлунково-кишковому тракті тварини в міцний комплекс, який проходить транзитом травну систему і виводиться з фекаліями, запобігаючи впливу токсичних речовин на організм або мінімізуючи його.

Обираючи адсорбент, варто керуватися такими принципами:

1. Ефективність препарату повинні підтвердити провідні університети світу, а результати їх досліджень мають бути опубліковані в провідних наукових журналах.
2. Навіть малі дози адсорбенту повинні забезпечувати ефект (великі дози розбавляють раціон).
3. Препарат повинен ефективно зв’язувати мікотоксини за широкого спектра рН (у шлунково-кишковому тракті рН змінюється, тому адсорбент повинен утримувати мікотоксини за різних показників рН).
4. Препарат повинен адсорбувати як великі, так і малі дози мікотоксинів (корми можуть бути сильно і слабко контамінованими).
5. Препарат повинен адсорбувати мікотоксини впродов10—15 хвилин після потрапляння в організм (всмоктування поживних речовин у кишечнику триває 30 хвилин. Якщо мікотоксини не будуть адсорбовані, то їх всмокче кишечник, а отже, вони негативно впливатимуть на організм).

Активоване вугілля, різні мінеральні глини, похідні клітинних стінок дріжджів та інші продукти, що зв’язують мікотоксини, широко представлені на ринках багатьох країн. Однак лише кілька з цих компонентів перевірили (і опублікували результати досліджень), наскільки вони ефективні як адсорбенти. Серед них — етерифіковані глюкоманнани (похідні дріжджової клітинної стінки), поєднані з водоростями. Цей адсорбент ефективно зв’язує мікотоксини in vitro і забезпечує захисний ефект in vivo (потрібно лише 0,05% від частки сухої речовини раціону). Ці властивості забезпечує потужна адсорбуюча поверхня: 250 г адсорбенту створюють адсорбуючу поверхню, що дорівнює 1 га.

Таким чином, можна сформулювати такі основні принципи боротьби з мікотоксикозами:

• Враховувати загальні симптоми захворювання.
• Виключити інші можливі причини (годування, захворювання, умови утримання тощо).
• Зробити аналіз кормів на наявність мікотоксинів (зокрема афлатоксин, фумонізин, ДОН, Т-2 токсин, зеараленон).
• Позбутися заражених кормів.
• Слідувати рекомендаціям, щоб підвищити споживання корму.
• Збільшити поживність раціону.
• Збільшити вміст антиоксидантів (наприклад, Se, вітамін Е).
• Додати до раціону перевірений адсорбент широкого спектра дії.