Бенчмаркінг у свинарстві: все пізнається у порівнянні

Бенчмаркінг — нині модне слово в управлінських колах. В Україні до нього ставляться насторожено і з недовірою, побоюючись, що поняттям бенчмаркінг прикривають «промислову розвідку». І це в той час, коли у розвинених свинарських країнах підприємства платять чималі кошти, щоб скористатися цим інструментом. Чому? Читайте у статті.

Що таке бенчмаркінг?

Термін бенчмаркінг (benchmarking) англійського походження і не має однозначного перекладу (benchmark — початок відліку, еталон, база). Це метод управління ефективністю виробництва, що базується на порівняльному аналізі роботи підприємства з іншими представниками галузі. Полягає в оцінці власної і галузевої ефективності, ідентифікації та вивченні роботи галузевих лідерів і впровадженні найкращих досягнень у свою діяльність.

Основна мета бенчмаркінгу — пошук успішнішого бізнесу, в якого справи кращі, ніж у вас. Цей метод зорієнтований на конкурентів — порівняльний аналіз своїх та їхніх виробничих результатів і параметрів. Хоча на цьому бенчмаркінг, безперечно, не закінчується: треба ще знайти відповідь на запитання: «Як досягти такого самого результату як у колег?» Ідентифікація факторів, які є причиною «відставання» від лідера/ів, дає змогу розробити карту дій для скорочення розриву.

Фактично бенчмаркінг — це альтернативний метод стратегічного планування, у якому завдання ввизначаються, базуючись не на досягнутому, а на аналізі показників конкурентів. Він дозволяє визначити свої сильні і слабкі сторони; виявити ті методи роботи, які потрібно удосконалити; порівняти свої досягнення з показниками конкурентів; удосконалити бізнеспроцеси, покращити якість продукції, підвищити ефективність, скоротити витрати тощо.

Зупинимося на основних різновидах бенчмаркінгу, які можна застосовувати у свинарсві:

Внутрішній бенчмаркінг — порівняння ефективності процесів і роботи різних підрозділіву межах одного підприємства.Цей вид порівняння й аналізу можна застосовувати тоді, коли господарство має кілька ферм, що працюють за однаковою технологією.

Зовнішній бенчмаркінг — порівняння діяльності підприємства, його продукції,бізнес-процесів і показників зконкурентами всередині галузі.Відтак різновидами зовнішнього бенчмаркінгу є: конкурентний та галузевий бенчмаркінг.Їх об’єднання називають комплексним бенчмаркінгом. У випадку свиногосподарства йогорезультати порівнюватимуть ізпоказниками інших комплексівта загалом з середньогалузевими показниками. Зібрати самотужки інформацію для такого аналізу надзвичайно складно (ачастіше — неможливо). Тому врозвинених свинарських країнахпоширена практика бенчмаркінгових служб, коли незалежнаструктура бере на себе функціюзбору й обробки даних свиногосподарств за визначену плату.

Досвід свинарського бенчмаркінгу

Ознайомитися з тим, як цей інструмент використовують у країнах лідерах із виробництва свинини, — було одним із завдань учасників навчальної поїздки до Данії та США у листопаді 2015-го, яку Асоціація свинарів змогла реалізувати завдяки підтримці ФАО (Продовольча сільськогосподарська організація при ООН) та ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку).

Данія

У Данії бенчмаркінгом займаються місцеві консультаційні центри. Вартість послуги — 800 євро за разову участь у порівнянні. Інформація оновлюється двічі на рік — 1-го січня і 1-го липня. Отже максимум, який підприємство може заплатити за цю послугу на рік, — 1600 євро. Є дві порівняльні таблиці — для маточників (+ дорощування поросят до 30 кг) та відгодівельників. Аналізують технологічні та економічні показники. За словами керівника консультаційного центру LMO, основна цифра, на яку орієнтуються, — валовий прибуток на голову (чи то свиноматку, чи то реалізовану на забій свиню). Економічні показники збирати нескладно, адже більшість підприємств, які беруть участь у бенчмаркінгу, не мають власного бухгалтера і для обліку користуються послугами того самого консультаційного центру.

Особливість данського свинарського бенчмаркінгу у тому, що він є еталонним — обов’язково виокремлені результати найкращих 10% та 25% із порівнюваних господарств. Також пораховане середнє значення показників усіх ферм, які беруть участь у бенчмаркінгу (у наведеному прикладі їх 86).

Бачачи своє місце в порівняльній таблиці, фермер розуміє, де потрібно допрацювати. Як це зробити, його вчить консультаційний центр (якщо, безперечно, виробник готовий за це платити). Перевага у тому, що консультанти знають усі господарства із порівняльної таблиці, оскільки надають їм ті чи ті послуги. А отже, можуть прописати ефективну карту дій.

Це і є справжня мета бенчмаркінгу!

США

У США організація бенчмаркінгу відрізняється від данського підходу. Нам пощастило познайомитися з компанією Agri Stats, яка займається цією справою у свинарстві з 2005-го року, причому не лише в Америці, а й у Бразилії, Канаді, Чилі, Росії та Південній Кореї. Об’єктом порівняння є не тільки свиногосподарства, а й м’ясопереробні підприємства. Основна ціль участі у бенчмаркінгу — покращення прибутковості бізнесу за рахунок точної інформації про результати конкурентів при гарантованій анонімності підприємств.

Порівняння господарств здійснюють на кількох рівнях: з іншими фермами, з 25% найкращих підприємств, із середнім показником. Тому місячний звіт — це 600–700 сторінок таблиць (до нього додається скорочена версія з основною інформацією). Крім таблиць із даними, на кожний технологічний показник складають окремий графік. Ця послуга коштує 500 дол. США на місяць. Мінімум двічі на рік спеціалісти, які здійснюють бенчмаргінг, відвідують підприємства з презентаціями про результати порівняння та потенційні можливості розвитку бізнесу, вчать працювати з даними. Раз на рік окремо готують порівняння в «історичному» ракурсі. Таку інформацію підприємства отримують за додаткову плату — 1500 дол. США.

У звітах уся інформація поділена на кілька розділів (відповідно до циклу виробництва): маточник, дорощування, відгодівля, від відлучення до забою, реалізація на забій. Окремий розділ — вартість кормів та добавок.

Усі компанії закодовані так, що не можуть «вирахувати», хто є хто. Однак при цьому на перших сторінках звіту є перелік усіх господарств, що беруть участь у порівнянні. Якщо підприємство має кілька ферм, надає інформацію про кожну з них.

Як починається бенчмаркінг? Спеціаліст Agri Stats виїжджає на господарство, впродовж тижня-двох знайомиться з особливостями виробництва, документацією, обліком тощо. Навчає менеджера ферми, які дані потрібно надсилати для участі в порівнянні. За такий «старт» підприємство одноразово платить 10 тис. дол. США. Тестовий звіт ретельно перевіряється і узгоджується: тільки якщо сторони задоволені, починається бенчмаркінг. Важливо, що підприємства надсилають «сиру» інформацію, її обробкою (один формат для всіх підприємств) займаються спеціалісти з бенчмаркінгу. Дані повинні бути здані до 18 числа кожного місяця. Електронні звіти захищені паролем і надсилаються тільки на корпоративні поштові скриньки.

Мінімальний термін участі у бенчмаркінгу — 12 місяців. Ця послуга недешева: 0,05 дол. США на свиноматку, однак не менше 2500 дол. США на місяць (знижки починаються від 100 тис. свиноматок). Для м’ясопереробних підприємств участь у бенчмаркінгу дорожча — 4 тис. дол. США на місяць. Якщо є рітеїл — додається ще 2 тис. дол. США/міс., за експорт — плюс 1000 дол. США/міс.

А що в Україні?

Поки нічого. Асоціація свинарів України, заручившись підтримкою ЄБРР, тільки починає робити перші кроки. Нині узгоджується методика бенчмаркінгу, механізми забезпечення конфіденційності, способи обробки та подачі інформації. Ви спитаєте, чому, маючи успішні приклади застосування цього інструмента у країнах-лідерах із виробництва свинини, ми досі пасемо задніх? Основних причин є дві: брак фахівців та, що головніше, — особливості українського менталітету. Вітчизняні свинарі не бажають розкривати інформацію про своє виробництво, побоюючись, що вона стане «надбанням громадськості» або ж з’ясується, що показники не такі високі, як про них заявлялося. Є лише один спосіб зламати ці стереотипи — створити якісну систему збору та представлення інформації, забезпечивши цілковиту анонімність учасників.