Без води — і ні туди, і ні сюди: перелік дозвільних документів щодо водокористування

Уявити роботу свиногосподарства без води неможливо: нею напувають поголів’я, використовують у санітарно—гігієнічних цілях тощо. Проте, у питанні водокористування чимало нюансів. Господарства переважно користуються свердловинами, але воду можна отримати і з поверхневого джерела (водойми). Вітчизняне законодавство передбачає подвійну правову природу використання водних ресурсів. Відтак Водний кодекс визначає правила користування поверхневими водами, а Кодекс України про надра — підземними.

Отож, щоб господарство могло користуватись водою (зі свердловини, чи відкритої водойми), йому потрібно мати дозвільні документи: дозвіл на спеціальне водокористування та спеціальний дозвіл на користування надрами. Деталі пояснив юрист Асоціації свинарів України:

Дозвіл на спеціальне водокористування

Стаття 49 Водного Кодексу України передбачає необхідність отримати дозвіл на спеціальне водокористування. У разі, якщо підприємство використовує воду з підземних джерел і має на балансі одну чи більше свердловин, воно повинне оформлювати дозвіл на спеціальне водокористування. Це базовий дозвільний документ, який визначає обсяги забору води та розмір скидів.

Порядок отримання дозволу на спеціальне водокористування визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р., № 321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459» (надалі — Постанова № 321). Відповідно до зазначеної постанови з 18 травня 2013 року дозволи на спеціальне водокористування у разі використання води водних об’єктів загальнодержавного значення видаються обласними держадміністраціями.

Також визначено перелік документів, які подаються державному адміністратору, а саме:

1. Заява по формі (на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 р., № 1176);
2. Клопотання про погодження умов і отримання дозволу на спеціальне водокористування для сільськогосподарських підприємств;
3. Погодження Клопотання регіональним управлінням водних ресурсів у разі використання поверхневих вод;
4. Погодження Клопотання Міністерством охорони здоров’я України у разі використання водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних;
5. Обґрунтування потреби у воді (розрахунок нормативно-обґрунтованих обсягів водокористування та водовідведення — тис.м3/рік м3/добу) (при наявності скиду стічних вод у водні об’єкти).

Заява та документи (що додаються до неї) подаються державному адміністратору особисто суб’єктом господарювання (керівником юридичної особи / фізичною особою — підприємцем) або уповноваженою ним особою. Уповноважена особа повинна мати документ, який підтверджує її повноваження (довіреність).

Державний адміністратор перевіряє документи, що посвідчують особу заявника та реєструє заяву і документи. Строк, впродовж якого видається дозвіл на спеціальне водокористування, складає 10 робочих днів. Цей дозвіл видається на термін до 3-х років — у разі скидання водокористувачем забруднюючих речовин у водні об’єкти в обсягах, що перевищують граничнодопустимі, які встановлюються територіальними органами Мінприроди; та від 3 до 25 років — в усіх інших випадках. Дозвіл на спеціальне водокористування видається безоплатно.

Законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на спеціальне водокористування:

• подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; та/або
• виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей; та/або
• негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Спеціальний дозвіл на користування надрами

Кодекс про надра, зокрема статті 16 та 19 передбачають необхідність отримання спеціального дозволу на користування надрами. Разом з тим, згідно зі статтею 23 цього ж кодексу, землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Щоб застосувати цю статтю, потрібно:

1. належним чином відведена земельна ділянка та оформлені (зареєстровані) права на неї;
2. видобування підземних вод здійснюється в межах цієї земельної ділянки;
3. мета використання води (спірне питання);
4. об’єм фактично забраних підземних вод — до 300 кубічних метрів на добу.

Якщо хоча б одна з цих умов порушується, підприємству потрібно отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р., № 615 з однойменною назвою. Даний порядок дуже деталізований та ускладнений великою кількістю узгоджень та погоджень. Основні його стадії:

1. Рівень місцевої ради

   Подається заява у довільні формі до місцевої ради про надання дозволу на отримання спеціального дозволу на користування надрами. Після подання та реєстрації заяви доводитися чекати чергової сесії ради. На сесії депутати приймають рішення більшістю голосів. Законодавчо не визначені критерії для погодження або відмови.

2. Рівень районної ради.

   Після позитивного рішення місцевої ради, суб’єкт господарювання подає пакет документів із погодженою заявою (з підписами): Глави райдержадміністрації, юрисконсульта районної ради, голови районної ради.

   При цьому перелік документів, який потрібно подати в районну раду також не визначений. Є чітка вимога «заява», а інше, — все що вважається за потрібне. Тут починається бюрократична тяганина. Відбувається узгодження двох комісій: екологічної та земельної. Їх терміни і період засідання точно ніхто не знає. Потрібно можна чекати до 1 місяця.

   На засіданнях комісій депутати приймають відповідні рішення. Під час таких засідань представнику підприємства задається безліч питань, такого змісту: Чим підприємство допомагає селу? Який штат на підприємстві? І т.д. Після профільних комісій, в разі прийняття ними позитивного рішення, питання виноситися на сесію районної ради, яку доводиться також чекати, аж до двох місяців.

3. Рівень обласної ради

   Ситуація аналогічна етапам у районній раді. Як свідчить практика, часто в обласні раді вимагають додатково документи, не вказані в Постанові № 615. Інформацію про них можна отримати тільки в юридичному відділі обласної ради.

   Виникає питання — навіщо взагалі включати необхідність погодження дозволу на користування надрами виборними органами самоврядування, якщо механізм чітко не прописаний, критеріїв надання/ненадання згоди не встановлено, а можливості зобов’язати надати погодження через суд фактично відсутні.

4. Рівень Мінприроди та Дрежгірпромнагляду

   Знову перевірка документів та експертиза. 

Коли усі зазначені рівні пройдені, можна отримати довогоочікуваний спеціальний дозвіл на користування надрами. Дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більше, як на 5 років (в окремих випадках 20 років, що не пов’язано з безпосереднім видобуванням корисних копалин крім води).