Проблему із надлишком гною можна вирішити... скоротивши поголів’я
11.05.2010
Проблема із надлишком гною від тваринницьких ферм загострилася із вступом у дію нових правил щодо безпеки навколишнього середовища. Щоб вирішити цю проблему, не залучаючи технологічних інновацій чи експорту гною, доведеться до 2020 року скоротити поголів’я на 20%.
Згідно звіту Інституту аграрних економічних досліджень (LEI) Університету Вагенінген (провідного сільськогосподарського університету Голландії) нові правила заганяють тваринників Голландії у глухий кут, оскільки вимагають скоротити викиди фосфатів та азоту в грунт. В результаті склалася цікава ситуація: замість того, щоб фермери, які займаються рослинництвом, платили за добрива від тваринників, фермери, що мають тваринницькі ферми, платять рослинникам, щоб ті забрали гній. Мінеральний надлишок із відходів ВРХ та свиней починаючи із 2016 року зросте до 50 тис. тонн азоту та 21 тис. тонн фосфатів.
Фермери сподіваються, що переробка гною, сепарація та експорт, а також зміни у стратегії годівлі, допоможуть вирішити цю проблему. Інший вихід-- скоротити поголів’я. Міністерство житлового будівництва, ландшафтного проектування та захисту навколишнього середовища (VROM) спробувало спрогнозувати, які наслідки може принести скорочення поголів’я.
Згідно прогнозів VROM є два можливих сценарії розвитку подій, але в обох фермерам доведеться рахуватися із квотою на фосфати, правила щодо якої зараз перебувають на розробці у Парламенті.
За сценарієм А квоту на фросфати продавати не можна буде. Тоді тваринники по всій країні змушені будуть скоротити поголів’я на 19,5%.
За сценарієм Б квоту на викид фосфатів можна буде перепродавати. В такому випадку поголів’я ВРХ Голландії доведеться скоротити на 12%, кількість товарних свиней на 30%, а кількість племінних свиней на 35%.
"Ті фермери, у яких справи йтимуть краще, зможуть купувати квоти на викид фосфатів у тих, що вирішать покинути тваринництво," -- пояснює різницю між зазначеними сценаріями доктор Вролійк із інституту LEI.
Сценарій А вплине перш за все на прибутки фермерів, що займаються молочним скотарством. Такий розвиток подій означатиме для голландської економіки зниження доданої вартості до 2.3 млрд. євро та втрату близько 39 тис. робочих місць. Сценарій Б вплине на прибутки перш за все тих фермерів, що займаються виробництвом м’яса, та коштуватиме голландській економіці 1.9 млрд. євро і до 32 тис. робочих місць.
Щоб уникнути таких руйнівних наслідків, тваринникам краще інвестувати у інноваційні технології переробки та сепарації гною. Але поки що на такий крок наважилося дуже мало фермерів.
За матеріалами thepigsite.com
