Робоча група: як вирішити ключові проблеми м'ясного сектору?

Учора, 5-го квітня відбулося чергове загальне засідання Робочої групи з удосконалення політики розвитку м’ясної галузі та формування ринку м’яса. Подія, яка об’єднала вітчизняних та міжнародних експертів, представників бізнесу та держави і незалежних фахівців, відбулася у готелі RamadaEncore, що у Києві.

Вітальним словом збори відкрив співголова Робочої групи Микола Кваша (директор Департаменту тваринництва Мінагрополітики). «Така консолідація бізнесу та держави дуже важлива і вдала. Саме такі об’єднання виступають „точкою опори“ розвитку галузі та якнайкраще налагоджують комунікацію. А підтримка міжнародних організацій, зокрема ФАО (Сільськогосподарська та продовольча організація ООН) та ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) — неоціненний вклад у розвиток українського аграрного сектору», — зазначив він.

У рамках засідання розглядалися ключовіих питання сектору — м’ясні баланси, інвестиційні проекти, торгові місії, оподаткування, проблематика утилізаційних заводів тощо.

Захід продовжився виступом Андрія Панкратова, аналітика ФАО. Експерт представив оновлені м’ясні баланси. За його словами, критичних змін не відбулося: споживання м’яса серед покупців практично залишилося на рівні минулого року.

Щодо імпорту, то цьогоріч пророкують подальше зростання поставок субпродуктів та жиру (+14%, порівняно з 2015-им). Експорт, навпаки, скоротився (-14,8 до минулорічних показників). Лідером з відвантажень стало м’ясо птиці. Після закриття російського ембарго помітна диверсифікація ринків збуту, вітчизняна продукція потрапила на ринки Грузії, Азербайджану, Казахстану тощо.

«Купівельна спроможність населення не покращилася, навіть є побоювання, що вона буде погіршуватися. Це впливатиме, зокрема, на споживання свинини та яловичини. Щодо імпорту та експорту, то „дива не сталося“ — шукаємо нові ринки збуту, а поставки дешевої продукції (пташатина, субпродукти, жир) з-за кордону зростають. М’ясо птиці лідирує і по відвантаженням, а от свинина „пробуксовує“. Враховуючи прогнози попиту та пропозиції, бачимо, що передумов для зростання цін на живець, на жаль, нема», — підсумував він.

Богдан Шаповал, координатор Ради з питань експорту продовольства поділився інформацією про те, куди можуть поїхати українські переробники м’ясної продукції, щоб презентувати себе та відкрити нові канали поставок. Він анонсував торгові місії, заплановані у поточному році: найближча — до Південної Кореї (10–15 травня), тоді у червні об’єднана (охопить Анголу, Нігерію та ПАР), у серпні місія до Гонконгу (участь у виставці та бізнес-форумі). Також у планах поїздка до В’єтнаму і Китаю (виставка World of Food Китай у жовтні 2016-го).

Його виступ доповнив Андрій Ярмак, економіст Інвестиційного департаменту ФАО: «Країни Субсахарної Африки та Південно-східної Азії мають чималі перспективи, нині це найдинамічніші регіони у світі, з огляду на економічне зростання. Вони особливо привабливі для українських виробників м’яса та м’ясопродуктів, насамперед тому, що тут зосереджені потужні торгівельні хаби — Гонконг, Тайвань, Сингапур. Через них простіше „зайти“ на інші азійські ринки (наприклад, Китаю). Ці регіони демонструють активне демографічне зростання. А це запорука попиту на харчову продукцію, зокрема м’ясо».

Він додав, що розвиваючи нові, часто екзотичні для України ринки, треба орієнтуватися на смаки споживачів. «Культура Азії й Африки відчутно відрізняється від української, тому вітчизняним виробникам треба замислитися над розробкою експортної продукції. Метод „продавати те, що є“ — не спрацює». Пан Ярмак також поділився напрацюваннями. Так, ФАО ініціює дослідження м’ясних ринків згаданих регіонів.

Роботу над змінами до Податкового Комплексу коротко окреслив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. Він описав низку законопроектів щодо вирішення спірних питань у сфері податку на додану вартість (3881-1, 3848 та ін.). Кожен з них пропонує свій «набір» механізмів, проте одного «ідеального» документу, на думку експерта, немає.

Одним із ключових питань засідання виявилася «Методика класифікації туш ВРХ, свинячих і баранячих туш та повідомлення цін на них». Цей документ допоможе українським тваринникам наблизитися до стандартів ЄС. У Європі розраховуються не за живу вагу, а вихід м’яса з туші. Для цього застосовують сканери. «У 2012-му один з таких з’явився і в Україні, у рамках співпраці Асоціації „Свинарі Украни“ з французькою асоціацією UNIPORC. Встановили його на м’ясокомбінаті „Ювілейному“. Нині зі сканером працює м’ясопереробне підприємство ТОВ „Євро-Комерс“ — тепер купують живець тільки у перевірених партнерів», — розповіла віце-президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.

Підтримав виступ колеги Андрій Гетя, який разом з експертами розробив вітчизняну «Методику класифікації туш». Він закликав учасників засідання підготувати пропозиції до розробки механізму встановлення цін на продукцію.

Михайло Малков, міжнародний консультант ФАО й експерт ОБСЄ, окреслив ситуацію з імплементацією Нітратної Директиви. Він наголосив, що цей документ увійшов до переліку ключових у рамках імплементації Асоціації з Євросоюзом. «З метою уникнення сліпого копіювання вимог цієї Директиви, профільним асоціаціям запропонували долучитися до опрацювання документу. Питання надзвичайно важливе, адже проект має завершитися у 2016-му», — зазначив він.

Представники бізнесу «підняли» питання утилізаційних заводів: більша половина з них не працює — їхній стан плачевний (технічна база не оновлювалася з 90-х років). Ускладнює стан справ і те, що ці установи заборонено приватизувати. «Про проблему знаємо не з чуток. Нам доводиться відвозити падіж до сусідніх областей, оскільки у Полтавській утильзавод не працює. До того ж, платимо за утилізацію самі, а такої практики немає ніде у світі!»

Одним із завершальних став виступ Андрія Ярмака. Він поділився інформацією про інвестиційні проекти. «Наразі найбільша проблема в українському секторі м’яса — з яловичиною, оскільки внутрішнього ринку практично немає. Тому є сенс зорієнтуватися на розвитку експорту. Проте покупцям цікавіша глибока переробка, ніж закупівля напівтуш. Для її налагодження потрібні інвестиції», — зазначив експерт.

Пан Ярмак зауважив, що переробка м’яса в Україні, зокрема яловичини, дуже перспективна. Це зокрема стосується халялю — наша країна «у виграші», порівняно з Європою, де ритуальний забій худоби заборонений.

Наступні збори робочої групи запланувані на середину травня.