Роль бетаїну в раціонах поросят

Як відомо, свині не мають потових залоз, тому терморегуляція в них відбувається виключно за рахунок дихання. Отож вони почувають себе комфортно лише у вузькому діапазоні температур. Найбільші зміни внаслідок теплового стресу мають місце в серцево-судинній, дихальній системах та шлунково-кишковому тракті.

Порушення роботи серцево-судинної системи при перегріванні організму відбуваються через зміни в самому серці чи внаслідок впливу гіпертермії на центральну нервову систему. В спеку змінюється тонус судин та їх кровонаповнення, розвивається тахікардія й аритмія, падає артеріальний тиск. Зі зростанням активності серця при перегріванні прискорюється кровотік. При граничному перегріванні швидкість кровотоку падає, що пояснюється ослабленням функції серця.

При тривалій дії високих температур відбувається тепловий удар. Дослідники відзначають, що вже при температурі +23–25 °С інтенсивність дихання у свиней збільшується в півтора разу, а пульс — на 20–30 ударів на хвилину. При цьому розвивається респіраторний алкалоз. Зростає нервово-м’язова збудливість, може виникати м’язовий гіпертонус аж до розвитку судом і тетанії. Тварини стають збуджені або, навпаки, пригнічені.

Значні зміни внаслідок теплового стресу відбуваються і в шлунково-кишковому тракті: через перерозподіл рідин в результаті посиленої втрати води для потреб терморегуляції сповільнюються секреторні процеси.

Результати вітчизняних експериментальних досліджень свідчать про пригнічення секреції шлункового соку при дії високих температур: відзначалася недостатність його бактерицидної функції, знижувалася активність пепсину і збільшувалася концентрація загального білка. Найбільшого пригнічення зазнає протеолітична група ферментів — пепсин, трипсин, ентерокіназа, від чого знижується швидкість всмоктування амінокислот. Відбувається гальмування секреції ферментів підшлункової залози, пригнічується моторика кишечника. Відповідно знижується апетит, а отже й продуктивність. Якщо при температурі +15–17 °С на 40 кг приросту живої ваги припадає 120–140 кг корму, то при +29 °С для отримання аналогічного приросту –480 кгкорму. Коли ж температура повітря підвищується до +32–34 °С, приріст свиней падає на 30–40%, а при +37 °С вже має місце втрата ваги. Висока температура пригнічує дію жовчовидільної функції печінки, знижується кількість глікогену, тіаміну й рибофлавіну в печінці, зменшується кількість аскорбінової кислоти, що свідчить про зростання окислювальних процесів й розвиток оксидативного стресу.

Оксидативний стрес є порушенням балансу між продукцією вільних радикалів в організмі й рівнем антиоксидантів, що їх нейтралізують. Це свого роду прихована загроза, що виражається в зниженні імунітету, пригніченні росту свиней, ураженнях печінки й дегенерації м’язових тканин. Для свиней на відгодівлі оксидативний стрес, розвиваючись на тлі теплового, загалом небезпечний різким спадом приростів живої ваги, значним зниженням якості м’яса і розвитком синдромів PSE (бліде, м’яке, водянисте м’ясо) і DFD (темне, жорстке, сухе м’ясо).

У зв’язку з цим для підвищення стійкості до стресу доцільно розглянути додавання до раціону свиней бетаїну.

Що таке бетаїн?

Безводний бетаїн є похідним амінокислоти гліцину і становить собою речовину натурального походження, яку можна виявити в рослинах та організмі тварин.

Особливо високий вміст бетаїну в цукровому буряку (близько 1–1,5% в сухій речовині). Чистий бетаїн негігроскопічний і не змінює своїх хімічних властивостей навіть при температурі +200 °С. Тому його можна використовувати в комбікормах, особливо враховуючи вітамінні та ферментні добавки, без небезпеки отримання негативних наслідків. 1983-го року чисту субстанцію бетаїну безводного зареєстрували як вітаміноподібну речовину для використання в ролі кормової добавки для всіх видів тварин, без дозових обмежень. Бетаїн виконує різні функції в обміні речовин тварини: регулює водний баланс клітин, завдяки чому в умовах стресу (як, наприклад, пронос або тепловий удар) підтримуються важливі функції обміну речовин і життєдіяльності; сприяє покращеному засвоєнню поживних речовин з корму. А найголовніше, є натуральним продуктом для поліпшення продуктивності тварин.

Біологічні властивості бетаїну визначаються його хімічною структурою.

По-перше, в молекулі бетаїну є активні метильні групи (СН3-), які необхідні для нормального обміну речовин. Приєднання метильної групи — обов’язковий етап найважливіших біохімічних реакцій. Організм тварини не може синтезувати метильні групи, а витягує їх із кормів. Додавання до корму натурального метильного донора бетаїну дозволяє поліпшити обмін речовин і відмовитися від синтетичних джерел: повністю — від холіну і частково — від метіоніну.

По-друге, оскільки молекула бетаїну є диполем (несе позитивний і негативний заряди), вона утримує молекули води. Завдяки цій властивості бетаїн виконує функцію осмопротектора — сприяє підтримці водного балансу клітинами і тканинами організму при осмотичному стресі. Потрапляючи в організм тварини з кормом, бетаїн як осмопротектор сприяє регенерації кишкового епітелію, покращує структуру м’язової тканини, знижує енергетичні витрати на осморегуляції.

Отож раціони з додаванням бетаїну для свиней відіграють подвійну роль: осмопротектора (підтримує водно-сольовий баланс і сприяє меншій витраті енергії тварини на осморегуляції) і гепатопротектора (захист печінки тварини, а відповідно кращий синтез продуктів, краща засвоюваність вітамінів і жирів і, як результат, здорова свиноматка). Бетаїн корисний не тільки свиноматкам, а й поросятам. У поросят зазвичай виникають розлади травлення після відлучення, викликані, наприклад:

• інфекцією E.coli, Eimeria spp. (кокцидії), сальмонелою, інфекційним гастроентеритом;

• поганою здатністю перетравлювати деякі компоненти корму;

• підвищеною чутливістю до антипоживних факторів, шкідливих для епітелію кишечника.