Пробіотики — запорука здоров’я поросят

Значних збитків свиногосподарствам завдають клостридіози, хвороби із синдромом метрит-мастит-агалактії (ММА) та діареї новонароджених поросят. Причиною виникнення усіх цих проблем є порушення мікробіоценозу кишечника, іншими словами — дисбактеріоз. До порушення балансу мікрофлори та набуття нею вірулентних властивостей призводять забрудненість кормів ксенобіотиками, порушення санітарних правил вирощування тварин, незбалансованість їх раціонів, стреси, вакцинація, застосування лікарських засобів.

Застосування антибіотиків з профілактичною метою не тільки не вирішує проблеми виникнення хвороб, а й, навпаки, може спричинити її — прискорити трансформацію умовно-патогенної мікрофлори у патогенну. Тому останнім часом альтернативою антибіотикам все частіше стають пробіотики — препарати живих мікроорганізмів, представників нормальної мікрофлори кишечника, які мають виражені протективні властивості: біфідо-, молочнокислі та спороутворюючі бактерії, а також стрептококи та анаеробні спороутворюючі бактерії.

Найефективнішими є препарати спороутворюючих бактерій. При проростанні спор у шлунково-кишковому тракті тварин утворюється ряд біологічно активних продуктів, що негативно впливають на умовно-патогенну мікрофлору та сприяють розвитку біфідо- та лактобактерій. Завдяки цьому зменшується контамінація навколишнього середовища патогенними мікроорганізмами, а відповідно і ризик виникнення захворювань як у свиноматки, так і в поросят.

Доведено, що Bacillus licheniformis має виражені імуномоделюючі властивості — стимулює синтез ендогенного інтерферону, лізоциму, підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів, посилює синтез імуноглобулінів. Для оцінювання ефективності використання пробіотика було проведено виробничий експеримент.

Порівнювали групу тварин (32 голови), яким за два тижні до опоросу і упродовж лактації згодовували пробіотик в дозі 0,3 кг на 1 тонну корму із групою тварин без введення пробіотика (30 голів). Умови утримання, годівлі свиней дослідної і контрольної груп були однаковими. Результати досліджень показано в таблицях 1 та 2. Як свідчать дані таблиці 1, поширеність метрит-мастит-агалактії серед тварин дослідної групи була на 10,2% меншою, ніж у контрольній. Крім того, спостерігалися відмінності в характеристиках гнізд поросят (табл. 2).

Дані таблиці 2 свідчать, що за використання пробіотиків смертність поросят у період від народження до відлучення зменшилася на 9,7%, що дало змогу отримати на 0,95 відлучених поросят від свиноматки за опорос більше, ніж у контрольній групі. Таким чином, можна зробити висновок, що використання пробіотика в дозі 0,3 кг на тонну корму в раціонах свиноматок за два тижні до опоросу та під час лактації дозволяє зменшити захворюваність метрит-мастит-агалактією на 10,2%, збільшити на 0,95 голів вихід відлучених поросят на свиноматку за опорос.

Таблиця 1. Поширеність метрит-мастит-агалактії в дослідній та контрольній групах

Таблиця 2. Вплив згодовування пробіотика свиноматкам та поросятам

Слід наголосити, що при використанні препаратів із вмістом Bacillus subtilis та Bacillus licheniformis покращується якість молока свиноматок — зростає вміст сухої речовини, білка та жирів, що дозволяє збільшити масу поросят при відлученні на 0,5 кг.

Спороутворюючі бактерії порівняно з лакто- та біфідобактеріями є більш активними продуцентами ферментів, що здатні розщеплювати білки, рослинні компоненти корму, некрохмалисті полісахариди. Таким чином, вони не тільки профілактують розвиток патогенної мікрофлори, а й нейтралізують продукти гниття та бродіння, покращують перетравлювання та засвоювання корму. Застосування пробіотиків поросятам впродовж підсисного періоду профілактує розвиток набрякової хвороби, поліпшує їх збереженість на 8%, збільшує середньодобові прирости на 15,6%.

Таким чином, застосування пробіотиків дозволяє підвищити економічну ефективність свинарства і в умовах обмеження застосування лікарських засобів є надійним інструментом зниження захворюваності свиноматок та поросят.