І зі старого комплексу можна зробити «цукерочку»
| |||
| Досьє: підприємство | Досьє: персона | ||
Плюс 120 поросят щотижня
— Що стало поштовхом для проведенення реконструкції?
— Змін вимагає сам ринок. Після завершення реконструкції свинокомплекс СТОВ АФ «Маяк» матиме близько 20 тис. місць і зможе наростити потужності із 1 тис. до 1,5 тис. свиноматок. Проте розширюватися за рахунок власного поголів’я не бачимо сенсу. Як і на багатьох українських свиногосподарствах, у нас Велика Біла вітчизняної селекції. Хоча ми поновлюємо кров, купуючи нових кнурів-плідників м’ясних порід, проте, як кажуть, вище голови не підскочиш. Звичайно у стаді є такі тварини, що народжують і по 16 поросят за опорос, але середній показник — 9,8 – 10 відлученців на гніздо. Тим часом свині сучасної генетики дають щонайменше на двоє поросят більше — 12 – 12,5 голів. Після завершення реконструкції у нас на опорос щотижня йтиме по 62 свиноматки. При теперішніх показниках це 620 поросят. А якби кожна свиноматка приводила на двоє поросят більше? Умовно кажучи, ми б отримували плюс 120 поросят щотижня. Крім того, свині сучасної генетики мають вищий вихід м’яса із туші, швидше набирають вагу, споживаючи при цьому менше корму на кілограм приросту. Словом, якщо прагнемо кращих виробничих показників, потрібно завезти високопродуктивних тварин зарубіжної генетики. Але чи є сенс завозити свиноматку, яка коштує 700 євро, у таке старе приміщення, де вона через тиждень може поламати ногу? Якщо інвестувати у якісну генетику, то треба й умови забезпечити відповідні, щоб дати тваринам можливість реалізувати свій потенціал.
Один реконструйований маточник замість чотирьох старих
— Що нового запровадили на ділянці холостих та супоросних свиноматок?
— У реконструйованих корпусах осіменіння між рядами індивідуальних кліток залишили для кнура-пробника коридор, розділений воротами на ділянки — по п’ять свиноматок. Завдяки цьому зручно затримувати кнура біля потрібних тварин, поки технік штучного осіменіння успішно виконує свою роботу. Господарство має сучасну лабораторію штучного осіменіння. Свиноматок із підтвердженою супоросністю переганяємо із боксів з індивідуальним утриманням у групові загони.
Маточники, де відбуваються опороси, теж пережили капітальну реконструкцію. Серед секретів добрих приростів та низьких показників падежу — надійний клімат-контроль, вентиляція, електрокилимок для додаткового обігріву поросят у кожній клітці. У тих приміщеннях для опоросу, що плануємо реконструювати пізніше, встановимо килимки із водяним підігрівом. Таким чином, завдяки оптимальному використанню площі та забезпеченню належних умов утримання один реконструйований маточник заміняє роботу цілих чотирьох старих.
Поросячий дитсадок
— Як справляєтеся із завданнями наступного етапу – дорощування?
— Дорощування — це той самий дитсадок, тільки поросячий. А малятам потрібна особлива увага. У тих боксах дорощування, де реконструкція ще триває, стелю клюшкових приміщень опустили, утеплили, встановили вентиляцію та зашили металопрофілем. Забезпечили бетонну підлогу водяним підігрівом, оскільки завдяки цьому значно зменшуються проблеми із кінцівками серед поросят. Крім того, в кожний бокс встановили тепловентилятор, який буде під’єднаний до кліматконтролю.
У цехах дорощування, які були реконструйовані раніше, – частково щілинна підлога, поїлки із регульованою висотою, припливно-витяжна вентиляція. Опалення поки що електричне, але до кінця року плануємо завершити котельню, що працюватиме за рахунок спалювання деревоматеріалу, якого вдосталь маємо після розчищення лісосмуг. А в перспективі розглядаємо переробку дерева на гранули, щоб збільшити тепловіддачу.
— А чому перестінки цегляні?
— Пластикові перегородки компанії-постачальники реалізують за іноземну валюту, а коли ми закінчували перші корпуси дорощування, відчутно підстрибнув курс євро та долара. Довелося шукати виходи, щоб заощадити. Цегла вироблена в Україні, і продають її за гривні. Але маю наголосити, що брати треба обов’язково білу, бо червону свині будуть постійно гризти. Вирішили спробувати і зараз цілком задоволені.
Відгодівля: 1520 проти 600
— Інтенсивна вентиляція та забезпечення оптимальних кліматичних умов дозволили нам ставити поросят на відгодівлю зі щільністю 0,75 – 0,8 м2 на голову. Відтак, у стайні, де колись утримували максимум 600 голів, зараз комфортно розміщується 1520 свиней!
На півдорозі зупинятися не будемо
— Які плани маєте на найближчу преспективу?
— До кінця 2011 року плануємо закінчити капітальну реконструкцію та модернізацію виробничих приміщень свинокомплексу, що дасть нам можливість наростити поголів’я новими високопродуктивними тваринами до 20 тисяч; завершити будівництво лагун-гноєзбірників, оскільки плануємо використовувати органічне добриво на власних полях. Крім того, розраховуємо звести другу лінію зерносховища — ще 5 силосів по 2 тис. тонн кожен, а вже наступного року побудувати навпроти нього власний комбікормовий завод та запустити другу лінію бійні нашого ковбасного цеху, яка поки що простоює.
— Стільки планів, задумів… не бентежить, що ціна на свиней в Україні раз по раз обвалюється?
— На півдорозі точно зупинятися не будемо. Для чого взагалі реконструкція? Щоб ефективніше використовувати виробничі площі, трудові ресурси, корми, кошти загалом. Навіщо нова генетика? Тому що це більший приплід, менша конверсія корму та вища м’ясність туші. Такі свині користуються більшим попитом та дорожче коштують. А різниця навіть у 50 копійок на об’ємі, скажімо, в 200 тонн означає плюс 100 тис. грн. для господарства. Відповідно реконструкція, модернізація і сучасна генетика дають господарству шанс не просто триматися на плаву – для цього багато мудрості не треба,— а отримувати кращі результати, більше заробляти і розвиватися далі. Чого і бажаю всім свинарям України!
- Реконструкція без залучення кредитів — які труднощі доводиться долати?
- На якій генетиці зупинили свій вибір у СТОВ АФ «Маяк»?
- Які технологічні нововведення запроваджують та на яке обладнання покладаються?
- Як вирішують проблему тимчасової нестачі приміщень дорощування під час реконструкції?
- Приватна ковбасня: плюси і мінуси та чи збирається «Маяк» розвивати цей напрям?
Відповіді на ці та інші питання — у повній версії інтерв’ю із Ігорем Дмитровичем Окіпняком у журналі «Прибуткове свинарство», №2, грудень 2010.
