Виживати ми точно вміємо, хочеться, щоб ще й жити навчились
| |||
| Досьє: підприємство | Досьє: персона | ||
— Весна за вікном — пора відродження і нових починань. Що нового у планах «Еліти»?
— Завершити елеватор, який заклали минулого року, стартувати із будівництвом власного олійноекстракційного заводу по переробці сої. А головне — розпочати будівництво омріяного і плеканого проекту — нуклеусної свиноферми.
— Такий серйозний проект реалізувати, напевно, непросто?
— По-перше, цей сектор тваринництва дуже затратний і вимагає великих початкових капіталовкладень вже через те, що чимало коштує поголів’я відповідного рівня. А ми плануємо нуклеус на 600 голів.
Крім того, ще бракує усвідомлення важливості генетики, особливо такого рівня, серед споживачів.
Свинарство має три основи: технологія, годівля та генетика. Ще якихось десять років тому інформація про новинки технології була справжнім дефіцитом, а сьогодні джерел предостаньо — бери і користуйся. Багато компаній і їхні технології вже присутні на нашому ринку — можна проаналізувати, з’ясувати, що з цього справді працює, прижилося у наших умовах. Інше питання, що навіть знаючи, як правильно і ефективно, не всі ці знання застосовують.
З кормами теж проблем немає: десятки компаній пропонують свою продукцію, є багато лабораторій. Головне — розумітися на раціоні та підібрати правильний корм.
Тобто з першими двома щаблями успішного свинарства вже справи більш-менш налагоджені. Впритул підійшли до третього – генетики. Сьогодні ще дуже мало виробників, які зрозуміли, наскільки важливо мати здорове поголів’я із високим потенціалом. Від рівня генетики напряму залежать кількість поросят та збереженість поголів’я, рівень приростів, конверсії корму та виходу м’яса — а отже, прибуток. Думаю, позитивно, що зараз на ринку України пробують себе представляти різні світові генетичні компанії — так виробник має більше шансів зробити оптимальний вибір. Головне, щоб правила для всіх були однакові.
— Що маєте на увазі?
— В нас немає загального, державного підходу до контролю і моніторингу достовірності тих чи інших показників, заявлених господарствами, які реалізують племінний матеріал.
Поки інформація пройшла по всіх інстанціях, приймати правильне рішення вже немає на чому. Незрозуміло, в якому напрямку потрібно розвивати свинарство: чи підтримати галузь, чи їй вже не потрібні субсидії; що саме треба розвивати: направляти державну допомогу на селекцію, чи, може, активніше будувати товарні комплекси. Баланс існує, але як же урядові його знайти, якщо немає правдивих даних?
Так само і рядовому підприємству нелегко без достовірної інформації. Як я можу адекватно оцінити, на якому рівні моє господарство, і будувати подальшу стратегію, коли немає від чого відштовхнутись?
— Який, на вашу думку, вихід із цієї ситуації?
— Я покладаю надії на єдину базу даних виробничих та селекційних досягнень свиногосподарств, де підприємства могли б порівнювати свої виробничі показники, проводити так званий бенчмаркінг, щоб вчасно помічати прогалини на відповідних ділянках роботи та вживати правильні заходи для покращення результатів своєї діяльності. Господарства, які зацікавлені у придбанні генетики, у такій базі даних могли б провести адекватний аналіз пропонованого на ринку племінного матеріалу і нарешті знати, яких результатів очікувати. Така співпраця вже давно налагоджена між свинарями провідних західноєвропейських країн. Сподіваюся, що новостворена Асоціація свиноводів України зрушить цю справу із мертвої точки.
— В країнах Західної Європи інтенсивно розвиваються ощадливі технології природокористування, альтернативна енергетика. Як ви ставитеся до таких технологій та чи мають вони майбутнє в Україні?
— Я думаю, що ми обов’язково дійдемо до цього. Щоб отримати прибуток, потрібно думати, як менше затратити. Однак я за ретельний розрахунок і категорично проти сліпого наслідування. У нас часто впадають у крайнощі: у Данії опалюють соломою — всі кинулися ставити солом’яні теплогенератори. Але ж солома у наших широтах — це ще й цінне органічне добриво, яке доцільніше було б залишити на полі. Прочитали про ефективність опалювання пелетами — гайда всі рубати дуби! Дають відшкодування на будівництво об’єктів вітрової енергії – під девізом «найкраща енергія — вітрова» масово починаємо ставити вітряки. А подумати про те, що ми далеко не країна вітрів, як ті самі Данія чи Голландія, а обладнання та інвестиції нам пропонують на будівництво вітряків французькі, тобто і заробляти будуть далеко не українці? Ставку на дохід від сонячної енергії мудро робити в Африці, а не встановлювати сонячні батареї на дахові десь у Черкаській області, де за зиму сонячні дні можна на пальцях однієї руки перерахувати. Мудро використовувати гідроенергію у Скандинавських країнах, де є гірські річки. Але ж у нас зовсім інші природні умови. Україна – це територія багата на біомасу, а не вітри, гори чи сонце. На мою думку, із альтернативних джерел енергії для нас оптимальне —використання біогазу.
Дехто критикує, мовляв, біогазова технологія неефективна, бо дуже довго окупається. Але ж не все вимірюється миттєвими прибутками, коли наші ферми топляться у гноєві….
— Чого бажаєте своєму господарству і як бачите розвиток «Еліти»?
— Щоб усе із нуклеусною фермою вдалося на тому рівні, який ми задумали. Адже спеціалісти відповідного рівня підібрані, проект та програма розвитку затверджені, клієнти та власні потужності для відгодівлі є, залишилося реалізувати все правильно, щоб відповідати високому рівню і бути потрібними на ринку.
Хочеться, щоб на загальнодержавному рівні у нас врешті з’явилася чітка і прозора програма розвитку аграрного комплексу із однаковими для всіх правилами.
Я не сумніваюся, що в українців є майбутнє: ми нація, яка багато що і багато кого пережила. Виживати ми точно вміємо, але так хочеться, щоб вже нарешті не виживали, а таки жили. І жили цивілізованіше, розміреніше і спокійніше…
— Чому у ТОВ «Еліта» впевнені, що українські нуклеусні ферми вкрай важливі для вітчизняного свинарства?
— Досвід якої зарубіжної країни у свинарстві та розвитку аграрного сектору найбільше імпонує Надії Кудлай і чому?
— Що Надія Дмитрівна називає найбільшою бідою українського тваринництва?
— Як коментує цінову ситуацію на ринку свинини України та яким бачить подальший її розвиток?
— Чи справді свинарство в Україні має переваги порівняно з іншими країнами Європи?
— ТОВ «Еліта» заслужено пишаються своєю командою. Які секрети правильної мотивації персоналу?
Відповіді на ці та інші питання — у повній версії інтерв’ю із Надією Дмитрівною Кудлай в журналі «Прибуткове свинарство», № 1 (3), 2011.
