Біогазові перспективи України

Юрій Момот, директор департаменту тваринництва ТОВ «Агро-Овен» ТОВ «Агро – Овен» стало першим в Україні господарством, що запровадило і продовжує успішно використовувати біогазові технології — спільний із урядом Голландії проект, біогазова енергоустановка, була введена у експлуатацію у Магдалинівському районі у 2003 році. Основні технологічні параметри біогазової установки ТОВ «Агро – Овен»: - переробка 80 т органічних відходів тваринницьких ферм на добу; - 3-3,5 тис. куб. м біогазу/доба; - 4-5 тис. кВт/год електроенергії на добу; - температура ферментації 35º С; обслуговуючий персонал — 4 осіб.

Досьє-персоналії

Досьє – підприємство

— Що підштовхнуло «Агро – Овен» наважитися на будівництво біогазової установки, коли інші господарства в Україні про це навіть не думали? Чи передбачали, з якими проблемами зіткнетеся і чи справдилися ваші розрахунки?

— У 1998 році стартував міжурядовий проект Нідерландів та України із впровадження «зеленої» енергії у країнах СНД. Із десяти компаній, що взяли участь у тендері, виграла наша фірма «Агро – Овен». Будівництво біоенергетичної установки для утилізації органічних відходів розпочалося 2000 року у с. Оленівка Магдалинівського району, а за три роки було здійснено її запуск. Проектувала і будувала установку із технологічною «прив’язкою» до нашого репродукторного комплексу голландська компанія «BTG» із використанням оснащення від відомих фірм із Німеччини, Італії, Нідерландів. Проектна потужність установки — переробка 80 метрів кубічних стоків свинокомплексу за добу. Втім, технологічно можлива переробка будь-якої органічної сировини: від свинячого гною та курячого посліду до відходів м'ясопереробних комбінатів. Взагалі такі біогазові комплекси проектують і будують відповідно до наявної у господарстві сировини.

Найпершою проблемою, з якою зіткнулися, став брак знань: сім років тому інформації по біоенергетиці в Україні фактично не було. До всього довелося доходити самотужки: знаходити літературу, вивчати зарубіжний досвід, спілкуватися з іноземними фахівцями. Цікаво, що найбільше навчила сама біоенергетична установка, яку освоювали на практиці, навчали обслуговуючий персонал, власними руками запускали, а потім удосконалювали кожен технологічний ланцюжок.

Наші розрахунки дійсно справдилися. Економічна та екологічна ситуації, що складаються в Україні та світі, багатьох спонукають до впровадження передових економічно обґрунтованих альтернативних технологій в сільському господарстві. Тим часом наша компанія «Агро-Овен» вже здобула суттєвий досвід, досягла певного етапу розвитку в цьому напрямку і впевнено крокує в ногу з часом.

— Які переваги несе біогазова технологія утилізації гною?

— Основними цілями всіх сучасних технологій утилізації гною є оптимізація екологічного клімату в господарстві, а також – перетворення гною у біодобриво.

У більшості випадків першою ознакою того, що ви наближаєтесь до свиногосподарства, є нестерпний запах. Завдяки біогазовій технології господарство повністю розв’язує цю проблему — всі, хто відвідав наш свинокомплекс, самі переконалися, що це не порожні слова. Утворення біогазу відбувається під час анаеробного бродіння органіки (тобто гниття без доступу кисню). Процеси окислення субстрату, формування кислот, метаноутворюючих бактерій та, зрештою, метану відбуваються у закритому реакторі, тому емісія летких сполук мінімальна.

Також господарство отримує високоякісне органічне добриво. Утилізація гною за анаеробною технологією передбачає розділення субстрату на тверду та рідку фракції. Після проходження ферментації ми отримуємо цінне тверде органічне добриво — сипучу масу практично без запаху, яка на 80% вільна від гельмінтів, патогенних утворень (перш за все кишкової палички і сальмонели) та насіння бур’янів. Важливо, що такі добрива на 70% ґрунтовмісні. Рідка фракція, отримана внаслідок біогазової ферментації, за складом близька до аміачної води — цінне добриво для внутріґрунтового внесення.

Але крім того, біогазова технологія заощаджує час і територію. Завдяки установці ми отримуємо біодобрива зі свинячого гною за 30 днів. При зберіганні гною у лагунах аналогічний процес перетворення розтягується на 3 роки! Крім того, господарству, виробничі площі якого займають декілька гектарів, один гектар доводиться тримати виключно під лагуни. Для зведення біогазової установки потреба у площі пропорційно зменшується як мінімум вдвічі.

І головна перевага біогазової технології — отримання власної електро- та теплової енергії, що зрештою стає для господарства не просто резервним джерелом електрики та опалення, а й можливістю виконати головне на сьогодні завдання — скоротити собівартість виробництва завдяки зниженню енергозатрат.

— Чому вважаєте біогазову технологію перспективною в Україні?

— В усьому світі все більшого резонансу набувають вимоги оздоровлення екологічної ситуації на тваринницьких комплексах, тенденції до збільшення частки відновлюваних джерел в енергоутворенні. Для прикладу у Німеччині 32% електроенергії альтернативного походження, із них 7% — вироблена із біогазу. Взагалі зараз триває друга хвиля будівництва біогазових установок у світі. У нас недостатньо сприятливі природні умови для використання енергії вітру чи сонця, але є достатньо органіки, тому я впевнений, що Україну ця «біогазова хвиля» неодмінно підхопить. І на це є не тільки екологічні, але й економічні причини.

Коли ми розпочали у 2000 році будівництво біогазової установки, електроенергія коштувала 7 коп/кВт/год, і колеги дивилися на наші потуги, м’яко кажучи, із подивом. Сьогодні ціна на електроненергію піднялася до 80-85 коп/кВт/год, додайте реактивні витрати — вийде ціла гривня. Очевидно, що стрімке дорожчання енергоносіїв не припиниться, тому шукати виходи потрібно вже сьогодні. А враховуючи поточну кон’юнктуру ринку, окупність біогазового проекту складе не 5-6 років, як у нас, а 3-4 роки.

—Чи планує ТОВ «Агро – Овен» модернізацію своєї біогазової установки?

— Модернізацією установки займаємось постійно, вчимося на власних помилках і досягненнях, впроваджуємо іноземний досвід, ділимося власними знаннями навіть із представниками інших країн: Росії, Білорусі, Казахстану, Молдови тощо — до нас на господарство приїжджають близько 100 – 150 делегацій щороку.

Біогаз без перебільшення тема майбутнього. Ще далеко не всі його можливості розкриті. Зараз у різних країнах світу розробляються і тестуються значно масштабніші проекти із застосуванням продуктів анаеробного розпаду органіки. Моя мрія — очищення біогазу до чистого метану для прямого постачання у свій автопровід. Економія пального просто шалена! Для нашого господарства тільки у перерахунку на бензин А-76 близько 250 тонн — майже півтора мільйона гривень. Не тільки для України, але й для більш досвідчених у біогазових питаннях країн, такі проекти поки що — «космос». Але враховуючи те, з якими темпами розвиваються технології у сучасному світі, і таке використання біогазу вже не за горами. Відтак вивчення та освоєння біогазової технології варте того. При чому ваші інвестиції у біогазовий проект сьогодні будуть в рази дешевшими, ніж років через три – чотири, повірте.

— Для Юрія Миколайовича вивчення біогазових технологій перетворилося на хобі. Чим так захопила ця тема?

— При якій системі переробки біогазу досягають оптимального його застосування?

— Які перспективи щодо просування біогазових технологій, на думку Юрія Миколайовича, є в Україні?

— Немає сумнівів у перевагах біогазової технології. Чи є у неї недоліки, і як з ними справляється ТОВ «Агро -Овен»?

— На які фактори пан Момот радить звернути увагу тим господарствам, що приймають рішення про будівництво біогазової установки?

 

Відповіді на ці та інші питання — у повній версії інтерв’ю із Юрієм Миколайовичем Момотом у журналі «Прибуткове свинарство» № 1 (3), 2011.