Якби займатися свинарством було легко, це робили б усі
 Герес Мері,фермер, співвласник свиноферми Marry’s Sow Unit, Ірландія |
Нещодавно провідні українські господарства, що активно розвивають свинарство, приймали гостя-- фермера із Ірландії Гереса Мері. Йому лише 28 років, але уже має 16-річний досвід фермерства у себе на батьківщині, а в Україні за сприяння компанії RealUkraine ближче знайомився із свинарством України, оскільки планує розпочати тут свій бізнес.
Pigua.info: Серед сучасної молоді не дуже популярно присвячувати себе аграрному бізнесу—виснажлива робота, часто 24 години на добу. Чому Ви вирішили займатися свинарством?
ГМ: О, це родинне. Мій батько мав власну ферму. У мене є ще 2 брати і 3 сестри, але я, як найстарший, змалечку допомагав батькові. Я багато поїздив по світі, маю досвід роботи на свинофермах США, Польщі, Німеччини та Італії. Взагалі по особливому ставлюся до п’ятачків—я впевнений, що це дуже милі і розумні створіння. Тому, коли постало питання, чим зайнятися, рішення прийшло само собою.
Pigua.info: Ви починали працювати із батьком, а чи маєте зараз власну ферму?
ГМ: Свиноферма Marry’s Sow Unit —це наш спільний із братами бізнес, тому працюємо всі втрьох і ще наймаємо 6 працівників. Зараз у нас 15 тисяч свиней. Використовуємо тільки рідкі корми, причому всі корми куповані, бо своєї землі у нас лише 150 га. Прирости в середньому складають 950 грамів у день на відгодівлі. Ми використовуємо племматеріал компанії «PICgenetics» і працюємо над тим, аби збільшити кількість поросяток в опоросі, оскільки за багатоплідність свиноматок наші фермери отримують компенсацію. На даний момент в середньому отримуємо 26 поросят від свиноматки в рік, а падіж складає 3%.
Pigua.info: Хороші показники…
ГМ: Так, але ж при собівартості виробництва 1 кг свинини €1.40 реалізаційна ціна складає €1.30. Ми вже два місяці працюємо в мінус. Потенціал Ірландії у свинарстві вже майже вичерпано. На ту кількість свиней, що зараз вирощують у нашій країні, власних кормів не вистачає, оскільки посівні площі обмежені, та й надто вологий клімат не дуже сприяє високій врожайності. Тому я вирішив шукати можливості для розвитку бізнесу в інших країнах, де свинарству ще є куди розвиватись.
Pigua.info: А, може, варто покинути свинарство і спробувати свої сили в чомусь іншому?
ГМ: Якби займатися свинарством було легко, це робили б усі. Я впевнений, що людина має займатися тією справою, в якій найкраще розбирається. Свинина є і буде одним із найпопулярніших видів м’яса. Однак, як і в будь-якій галузі, у свинарстві є свої підйоми та спади. Тому треба розраховувати не тільки на завтрашній день, а й на довгострокову перспективу, і— розвиватися, шукати нові шляхи!
Pigua.info: А чому саме Україна?
ГМ: Звичайно, мене перш за все в Україні приваблює можливість організувати власну кормову базу— родючі ґрунти вашої країни відомі в усьому світі. Крім того, об’єми споживання свинини українським населенням зараз дуже низькі. Українці споживають тільки 15 кг свинини на рік, жителі ЄС - як мінімум у 4 рази більше. Враховуючи загальну тенденцію до поступового відновлення світової економіки, попит та рівень споживання м’яса свинини неодмінно зросте, зокрема і в Україні.
Pigua.info: Ви відвідали провідні у галузі свинарства ферми України, серед яких
ТОВ Племгосп "Еліта", свиноферми ДП «Ілліч- Агро- Умань», ТОВ ФК "Агро - Лідер - Україна", ФГ "Агрофірма "Базис", НВК "Райз - Максимко", мали можливість поспілкуватися із керівниками та спеціалістами цих підприємств, а також із провідним юристом адвокатського об’єднання «Волков, Козьяков та партнери» Олексієм Миколайовичем Волковим. Які у Вас склалися враження від побаченого, як оцінюєте перспективи свого бізнесу в Україні?
ГМ: Україна сподобалася, особливо позитивні враження від гостинності людей. Щодо свинарства—під час моїх зустрічей із представниками господарств я постійно ловив себе на думці: «Величезний потенціал!»
Особливо хотів би відзначити ТОВ Племгосп «Еліта»-- рівень їхнього виробництва наближається до європейських стандартів. Незважаючи на недосконалу технологічну базу, спеціалісти господарства своєю працьовитістю та грамотним професійним підходом до справи досягають високих виробничих показників та популярності племматеріалу господарства серед інших свиноферм. Я був приємно здивований досягненнями НВК «Райз-Максимко»-- за мінімальних інвестицій господарство отримує високі показники, зокрема 24 поросят приплоду на свиноматку в рік. У ДП «Ілліч—Агро—Умань» реконструкції свинарників провели тільки рік тому—за такий короткий термін вони зуміли серйозно оптимізувати роботу на фермі: станкове утримання свиноматок, поділ на вікові групи.
Але прогалин залишається все ще дуже багато. Під час спілкування із господарями я зрозумів, що менеджмент та контроль на фермах шкутильгають, є проблеми із організацією системи годівлі. Я на власному досвіді переконався, що використання шведського столу є неефективним —важко контролювати рівень споживання та конверсії корму, відповідно важко досягти рівномірних високих приростів. На даному етапі виробничі процеси на фермах мало автоматизовані, тому залучається багато ручної праці. Однак маю відзначити, що все одно кількість працюючих на фермі завелика, а мотивація робітників занизька. При правильному менеджменті значно менша кількість працівників справлялася б із роботою набагато ефективніше, отримуючи при цьому достойну винагороду. До того ж працюючі, що мають відповідну освіту, досвід роботи або досягають високих виробничих показників, повинні отримувати додаткове заохочення.
Навіть маючи наявні ресурси та можливості, виробники свинини в Україні досягають хороших результатів та низького рівня собівартості продукції. Тому у мене немає сумніву, що при залученні усіх досягнень сучасного свинарства рентабельність виробництва можна відчутно збільшити—свинарі України на правильному шляху.
Спеціально для pigua.info
