НАЙСТРАШНІШЕ НА ФЕРМІ — ПРОФЕСІЙНА СЛІПОТА
| |||
Свинар за покликом серця
— Як з’явилася ідея про написання «Сигналів свиней»?
— До того, як слово з’явилося на папері, воно вже було в мені. Темою мого дослідження на ступінь PhD був вплив холодного повіря на поведінку й імунітет свиней, тому на цій проблемі я таки розуміюся.
А ще був момент, який повністю перевернув мою свідомість і бачення галузі свинарства. У 1998 році через спалах класичної чуми свиней в Голландії нам довелося забити 11 млн. тварин! Тоді у мене з’явилося переконання, що багатьох проблем зі здоров’ям свиней можна уникнути, якщо вчасно помічати, розуміти та реагувати на сигнали в їхній поведінці.
Під час співпраці із компанією PIC (Pig Improvement Company), я помітив, що багато фермерів через щоденну рутину на господарстві стають «професійно сліпими»: вони проходять по фермі, дивляться на тварин, але не бачать їх, не помічають тривожних сигналів у стаді. Так у 2001 році з’явилася ідея, а в 2004-му — книга «Сигнали свиней». Відтоді моє життя постійно з ними пов’язане: вдосконалення матеріалу, презентації та тренінги на господарствах. Ми намагаємося навчити фермерів краще розуміти своїх тварин, помічати проблеми, аналізувати ситуацію в цілому і приймати правильні, а головне – вчасні, рішення.
Які фермери краще вчаться
— Ви працюєте лише з голландськими фермерами?
— Аж ніяк. Тільки протягом перших двох місяців літа я двічі працював у США, в Канаді, Хорватії, Угорщині, Словаччині та Німеччині, вперше побував в Україні, хоча чув і читав про країну, чорноземам якої заздрять усі європейці, чимало. А загалом працюю переважно з Європою.
— А з якими фермерами працювати найлегше?
— Я мав можливість переконатися, що, незалежно від розмірів ферми, справжній господар бажає знати побільше про своїх тварин: що для них краще, а що — катастрофа.
— Ваші «Сигнали свиней», без сумніву, не втратять своєї актуальності ще багато років, але у вас напевне вже є нові ідеї.
— Безперечно! Зараз я працюю над власною навчальною фермою «Walnoot and Wilg» у Голландії. На фермі ми займаємося розведенням рідкісної, майже зниклої ( в усьому світі не більше 360 свиноматок) породи свиней — Беркшир. Перш за все намагаємося зберегти породу. Крім того цю свинину з задоволенням купують ресторани Голландії, Бельгії, Франції та Німеччини.
— Вона настільки популярна?
— Так, відмінні смакові якості м'яса Беркширів пов’язують саме з породою. А ще на фермі ми вирощуємо худобу м’ясної породи Абердин-Ангус. Плануємо найближчим часом завезти курей. Що особливого в цьому проекті? У роботі на фермі ми повністю слідуємо концепції «Сигналів» й організовуємо своєрідні «сафарі» в ці місцини. Такий відпочинок замовляють не тільки сім’ї, а й компанії. Біда сучасних людей у тому, що останнім часом вони абсолютно втратили зв’язок із природою: вже не знають, звідки береться молоко, котлета в гамбургері чи стейк. Тому радо приїжджають просто побачити, торкнутися, відчути. А ми намагаємося завдяки концепції «Сигналів» — помічати, аналізувати, розуміти — відновити їх зв’язок із тваринами, світом навколо нас.
Брендове, районоване, превентивне
— А яким ви уявляєте свинарство в майбутньому?
— У 2008 році в Голландії було 2500 репродукторів, на яких утримували в середньому по 400 свиноматок, зараз кількість репродукторів скорочується. Ми очікуємо, що до 2018 року загальна кількість маточного поголів’я залишиться сталою, 1 млн. голів, але при цьому зостанеться не більше тисячі репродукторів із поголів’ям у середньому по тисячі свиноматок. Така тенденція до укрупнення буде характерною для всіх країн, що займаються свинарством.
Думаю, незабаром галузь розвинеться у новий тип ринку. Зараз це ринок товарів. Але в майбутньому він стане більше брендовим. Ми купуватимемо не просто свинину з Бразилії чи України, а обиратимемо бренд, якості якого довіряємо. Навіть звичайна питна вода вже має свої всім відомі бренди — такі, як Spa чи Perrier.
До того ж, на мою думку, свинарство стане більш районованим. Причини? По-перше, дорожчання енергії, по-друге, люди цього прагнуть. У Великобританії вже є супермаркети, які заявляють, що продають тільки ту свинину, яловичину і т.д., які були народжені і вирощені в Королівстві. Ця тенденція набуває розмаху, і схожі супермаркети уже не рідкість у Голландії та Німеччині.
А ще важливим питанням для галузі у майбутньому стануть антибіотики. За останні десять років обсяги їх використання разюче піднялися. Так, у 2001 році в Голландії використовували 20 денних доз антибіотиків на рік. Зараз це 30 денних доз — значно більше, ніж у сусідніх Німеччині та Франції. Тож наш міністр сільського господарства поставив завдання за наступні два роки знизити використання антибіотиків до рівня 2001 року.
Відповідно, не залишається сумнівів, що у майбутньому фермерам будуть ще більше вчитися, щоб природним чином уникати поширення хвороб, та віддаватимуть перевагу вакцинам.
Чому К. Шеепенс залишив успішну кар’єру у Pig Improvement Company?
В чому особлива філософія життя експерта і як вона допомагає йому бути найкращим?
Антибіотики - наскільки реальна загроза?
-- Повну версію інтерв’ю, а також коротку презентацію відомої книги К. Шеепенса "Сигнали свиноматок" читайте у новому щоквартальному журналі для свинарів України «Прибуткове свинарство», перший номер якого вийде у вересні 2010 року.
